У дівчинки Марії багато родичів по всьому світу. Щороку вони із сім’єю подорожують і святкують Різдво в різних країнах. Мексика, Фінляндія, Ефіопія, Канада чи Австралія — скрізь свої особливі різдвяні традиції, які Марійка порівнює з українськими. Ця книжка ознайомить із розмаїттям культур і розповість про українську діаспору.
Відколи існують наші землі, люди мандрували звідси до далеких країв. Тільки в давнину це було значно довше й ризикованіше, ніж тепер. Як і навіщо подорожні долали великі відстані в різні історичні періоди, від Русі й до сучасності? Разом із героєм книжки читачі помандрують сушею, водою, небом — і часами.
Двоє хлопчиків дивляться на півмісяць у небі: Орхан бачить у ньому мусульманський символ, а юний Петрусь — козацьку чайку. Події віднесені до часів, коли на Кінбурнській косі біля Чорного моря були постійні сутички християнського та мусульманського світів. Кожен має свою правду і свій шлях до свободи, тому ця історія вчить милосердю і прийняттю, адже шлях помсти і насильства народжує лише образи і недовіру до світу.
Як жили первісні люди на теренах нинішньої України? Одного льодовикового дня мамонтеня, вовченя і носороженя знайшли невідому двоногу істоту в бізонячій шкурі. Так почалася трошки ризикована, а трошки весела пригода з порятунку чудернацького хруля.
Велике переселення народів почалося, коли гуни витіснили готів на землях, що нині належать Україні. У візантійському літописі є легенда про оленицю, яка перейшла по мілині Азовське море, мимохіть підказавши гунам швидкий шлях до Криму. Це змінило історію Європи. Що та олениця могла б нам розповісти?
Софія Яблонська — українська тревел-блогерка, кінооператорка, фотографиня, письменниця, емансипантка та феміністка, яка здійснила навколосвітню подорож.
«З країни рижу та опію» — це захопливий тревелог, що відкриває світ Китаю 30-х років минулого століття. Софія щиро й без прикрас ділиться тим, як стала залежною від опію і була свідком страти «піратів».
Яблонська не лише спостерігала за життям Китаю, а й намагалася зафіксувати його на плівці. Та через віру китайців у те, що «одинокий погляд маґічного апарату в силі нагнати на них хворобу, а то й смерть», часто їй доводилося годинами чекати, псувати плівку, а потім іти ні з чим. Щоб мати змогу працювати, вона винайняла приміщення, створивши ілюзію справжньої комерційної діяльності, і з вікна знімала місцевих.
«Поїхала я в Китай, щоб побачити китайців, щоб пізнати їхнє життя, звичаї, мистецтво, віру», — писала Яблонська у своїх спогадах.
Лето Атрід приносить звістку про бунт, що готується на Іксі. Очільники міста ухвалюють ризиковане рішення, здатне поставити під загрозу всю планету, а Кронпринц Шаддам плете інтриги, прагнучи всіх обіграти.
Тим часом Пардот Кайнс починає поширювати свої утопічні уявлення про перетворення пустельної планети Дюни на квітучу оазу, хоча навіть у місцевих фрименів виникають сумніви щодо його мотивів та… здатності здійснити замислене.
Бестселер New York Times «Дюна: Дім Атрідів» вперше постає у форматі коміксу. Над адаптацією працювали Браян Герберт та Кевін Дж. Андерсон, які написали у співавторстві однойменний роман-приквел на основі чернеток творця «Дюни» Френка Герберта. Ілюстрував видання художник Дев Пременік (Paradiso). До видання «Дюна: Дім Атрідів. Книга 2» увійшли випуски №5 – 8.
«У мирних країнах люди насолоджуються розкішшю віри в те, що їхній приватний досвід відокремлений від публічної історії. За ранковою кавою вони мимохідь переглядають новини про війни, зміни режимів, змови, убивства, вважаючи, що ані їхніх родин, ані їх самих це не стосується. Ця розкіш ніколи не була доступна Ніні Бунєвац» — The New York Times
Подібно до «Персеполісу» Маржан Сатрапі та «Палестини» Джо Сакко, у графічному мемуарі «Батьківщина» Ніна Бунєвац розповідає історію власної сім’ї, розлученої через націоналізм та жахливі колективні травми, що супроводжували історію Балкан у ХХ столітті. У 1975 році, перестрашена через власного чоловіка, фанатизм якого дедалі зростав, мати Ніни Бунєвац втекла від нього й полишила Канаду, забравши маленьку Ніну та її старшу сестру до Югославії, де жили її батьки. Батько Ніни, затятий сербський націоналіст Петр, свого часу мусив полишити батьківщину в 1950-х. Але переїзд до Канади не применшив його віри у вільну Югославію та в те, що боротися за неї можна в будь-які способи.
«Батьківщина» Ніни Бунєвац – це неймовірне проявлення особистої історії на тлі епохи. Історичні події Балкан Бунєвац показує крізь призму життя окремих людей. Її завзятий, темпераментний батько завдає родині лише болю та горя і здається не вартим співчуття. Але ми бачимо трагічність і своєрідну велич цієї замкнутої, відчайдушної людини, яка, потрапивши в пастку сил історії та невдалого вибору, прожила життя, сповнене нескінченного нещастя, – але й особливого сенсу та прагнення до вищої мети.
Серія книг про смішного і привабливого мишеняти Тіма допоможе малюкам розуміти, визнавати і називати свої почуття, навчитися спілкуватися з однолітками і справлятися з важкими ситуаціями.
Мишеня Тім дуже хоче виглядати спритним і сміливим в очах друзів. Він дереться високо-високо, але зривається і падає. Тепер Тіму треба до лікаря, а він боїться: а раптом у лікарні йому зроблять боляче? Але незабаром сам побачить, що доктора добрі і вони допомагають малюкам одужати.
