«Історія еротизму» (1951) – сміливий погляд дослідника Жоржа Батая, пророка сексуальної революції, на еротичне в людській природі, трансгресію, порушення заборон, їхній вплив на культуру й історію людства. «У кожному разі еротика – це екстравагантність», бажання й насолода, та водночас бажаний і неминучий сором, усвідомлення якого й відрізняє людей від тварин, а заодно є шляхом досягнення екстазу, як стверджує автор у статті «Парадокс про еротизм». 1970 року у видавництві «Ґаллімар» вийшло друком повне зібрання творів Жоржа Батая у 10 томах з передмовою історика сексуальності, філософа Мішеля Фуко, в якій він називає Батая одним з найбільших письменників XX століття.