Відправка замовлень - 15 грудня
Товариство мисливців зазнало поразки. Йо може нарешті зітхнути з полегшенням та готуватися до своїх випускних іспитів. Але, коли з’являється загадкове пророцтво і довкола починають відбуватися дивні речі, Адріан та Йо вже не впевнені, що небезпека лишилася позаду… Схоже, навіть Конні та Фінн беруть участь у цих незрозумілих подіях, тож закономірно постає питання: хто друг, а хто ворог? Для старшого шкільного віку.
Заключний том тетралогії «17» Роуз Сноу змусить читача неабияк дивуватись. Знайомі кожному підлітку-абітурієнту переживання відносно майбутньої професії та хоча б якихось уявлень про своє призначення у цьому світі підсилюватимуть нові подробиці протистояння ясновидиць та мисливців. У кімнаті колишнього голови загону мисливців Маріуса ясновидиці знаходять потаємну кімнату. А в ній — щоденник Сапфіри, прабабусі головної героїні. Той щоденник оповідає нове пророцтво, яке ставить під загрозу долю усього товариства ясновидиць. «У давніх книжках згадуються діти, які можуть бачити майбутнє, впливати на думки або змінювати час». Мало було Йо мисливців, так на додачу ще й… діти? Якщо найголовнішою інтригою попередніх частин був ключ часу, що його полювали загони ворогів, то «Четверта книга спогадів» оповідає нову загадку. Хто вони ці обдаровані надлюдським здібностями діти індиго?
Відколи Йо себе пам’ятає, вона мандрує зі своїм батьком з одного місця до іншого, що схоже на втечу. Йо геть не в захваті, опинившись нарешті у вогкому й холодному Гамбурзі. Та незабаром вона знайомиться у новій школі з двома симпатичними хлопцями: Адріаном, який навмисне поводиться з нею відсторонено, та з Луїсом, що прагне її товариства. Тож Йо перестає давати раду своїм почуттям — і не тільки їм! Адже вона раптом виявляє у собі здатність бачити чужі спогади...
Після викриття Адріана Йо намагається більше дізнатися про товариство мисливців. У цьому дівчині допомагає зведений брат Фінн, який з часом стає для неї справжнім другом. Разом вони вирушають на пошуки втраченого щоденника матері Йо, де сподіваються нарешті знайти відповіді. Але невдовзі перед Йо постає ще більше запитань…
Після літніх канікул на Майорці Йо знову зустрічається з Адріаном віч-на-віч. Проте її терзають внутрішні суперечності, оскільки вона досі не знає, на чиєму він насправді боці. Щоб відволіктися, Йо поринає у дослідження свого дару та вчиться дедалі краще його контролювати. Однак, з’ясувавши, що мати зашифрувала у її спогадах таємні послання, Йо наражається на страшенну небезпеку і постає перед могутнім ворогом. Чи боротиметься вона зрештою разом з Адріаном, чи проти нього?
На морському узбережжі невідомо звідки опиняється рудоволоса дівчинка-підліток, яка не пам’ятає нічого про себе і своє минуле, й віднині починає жити заново у квартирі свого рятівника — кота. Єдине, що цікавить дівчинку, — це її веснянки, вона щоранку перераховує їх. Аж раптом одна веснянка вибухає, і того ж дня нудне й монотонне існування дівчинки змінюють карколомні, іноді навіть божевільні пригоди: політ на хмарі, участь у метанні й поїданні пудингів, справжня дружба, поїздка в картонній коробці, перебування на складі непотрібних речей... Чи повернеться героїня звідти, звідки ніхто не вертається, й чи знайде відповіді про своє минуле? Для поціновувачів художньої фантастики різного віку і статі.
The Folio Book of Classic Christmas Stories contains works by Charles Dickens (1812—1870), O. Henry (1862—1910) and Anthony Trollope (1815—1882). These stories depict the merry adventures of Christmas Eve, Dickens wrote some of his works when the British studied and reevaluated the old Christmas traditions.
Збірник «Класичні різдвяні оповідання» містить твори Чарлза Дікенса (1812—1870), О. Генрі (1862—1910) та Ентоні Троллопа (1815—1882). У цих оповіданнях змальовані веселі пригоди напередодні Різдва, а Дікенс написав деякі свої твори, коли британці вивчали та переоцінювали колишні різдвяні традиції.
Шкoлa Piздвa цe книгa-путiвник для тиx, xтo нe xoчe бути piздвяним туpиcтoм, a пpaгнe cтaти учacникoм живoї piздвянoї мicтepiї. Тут зiбpaнo вce тe, бeз чoгo Укpaїнcькe Piздвo нe вiдбудeтьcя: 12 apтeфaктiв Piздвa пaвук, дiдуx, piздвянa звiздa, шoпкa, витинaнкa тoщo, a тaкoж cтapi, дaвнo уciмa зaбутi вiншiвки тa кoлядки з нaшим apтбукoм oтpимaють шaнc нa дpугe життя. У «Шкoлi Piздвa» ви знaидeтe нe лишe пopaди, як пpигoтувaтиcя дo Piздвяниx Cвят, aлe и peцeпти piздвяниx cтpaв i нaвiть iнcтpукцiю з вигoтoвлeння piздвянoгo coлoм’янoгo «пaвукa».
Poзкiшнe видaння будe гapним пoдapункoм дo cвят, a тaкoж cтaнe у пpигoдi дopocлим i мaлим у чac cвяткoвиx пpигoтувaнь i peпeтицiй.
Фантастична повість Олександра Гавроша «Героїчні канікули» — третя книжка серії «Музей пригод» (дві попередні — «Музей пригод» та «Врятувати Тараса Шевченка» — вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Весняні канікули обернулися для Яся Попадинця неабиякими пригодами, адже він вирушив зі своїм дідусем Лук’яном на Закарпаття — у місто Хуст, де той народився і де була похована його мати. Ясів дідусь перед смертю вирішив знайти хоч якусь інформацію про свого батька, який загинув ще до його народження. І як же здивувався Ясь, побачивши у Хустському краєзнавчому музеї уже знайоме крісло-гойдалку — загадковий портал переміщення в часі. І, звичайно ж, метикуватий хлопчина не збирався втрачати свій шанс побувати у минулому. Цього разу він опинився у тому ж Хусті, тільки 1939 року, коли вирішувалася доля Закарпатської України, зустрівся зі своєю прабабцею Марічкою, тоді ще 18-річною дівчиною, і таки дізнався, що його прадід — січовик Іван Лазорик — загинув, захищаючи незалежність Карпатської України.
Драматична історія від фіналістки конкурсу Коронація слова — 2021 р.
Єва жила й дякувала Богу: чоловік роботящий, дітки здорові, велика війна повз пройшла. Але не знала, що земля їхня тепер не їм належить. Як безправну худобу завантажили їх у вагон й повезли невідомо куди. За лінією Керзона вона залишила рідну хату й попіл батьків і сестри, село яких спалили поляки. У поїзді Єва рятує від смерті немовля й на знак подяки від родини лемків отримує подарунок — дерев’яне яблучко...
Іра, онука Єви, живе без мети, без мрії. Аж поки за завданням редакції не опиняється на Сході України. У Пісках, у жінки, що ховається з сином від обстрілів, вона бачить дерев’яне яблучко...
Червоним і чорним вишила доля життєві шляхи трьох жінок. «Чи не дарма все було?» — наче спитає одна. І цвітом яблуні доля дасть їй відповідь.
