Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Це розповідь про маленьку державу, яка все ж привернула увагу світу з моменту свого виникнення й викликала захоплення.
Поєднуючи історичні документи, листи та інтерв'ю з власним глибоким знанням про країну, автор веде нас крізь віхи Ізраїльської історії та знайомить з відданими і величними постатями, які першими створювали країну й формували її основи. Відкрито й переконливо Ґордіс показує, що найбільшою метою Ізраїлю понад усе, його основним досягненням було відродження нації.
New York Times and Los Angeles Times Bestseller
Питання нестачі придатної до використання води стає кожного дня все більш і більш актуальним. Двадцять відсотків населення Землі — тобто 1,5 мільярда людей — стануть першими жертвами глобальної водної кризи; 600 мільйонів уже почали відчувати дефіцит води. Зрештою, трансформація чекає 60 відсотків земної суші.
Наявний водний ресурс та стрімко зростаючий попит на нього ведуть до кризи ресурсу, яка тягне за собою цілу вервечку проблем: від зростання вартості видобутку енергії, до підвищення цін на продукти харчування, сповільнення економічного розвитку, підвищення соціальної нерівності й врешті-решт політичної нестабільності.
Ізраїль може слугувати взірцем у вирішенні цієї проблеми браку води. 60% його території займає пустеля, однак у країні води не просто вдосталь, — ізраїльтяни ще й діляться нею зі своїми сусідами. «Нехай буде вода» базується на ретельних дослідженнях та сотнях інтерв’ю і розповідає про методи й інновації, які дозволили Ізраїлю стати світовим лідером у царині водних технологій. Ізраїльські інновації торкаються майже всіх галузей водного профілю і охоплюють опріснення морської води, складні технології зрошення, передові методи очищення стічних вод, системи обліку витрати води й виявлення протікання та цілий набір технологій забезпечення енергоефективності. Приклад Ізраїлю також продемонстрував, що реальне ціноутворення — це найефективніший інструмент економії водних ресурсів. «Нехай буде вода» також розповідає невідомі історії про те, як співпраця у сфері водних систем може налагодити дипломатичні зв’язки та сприяти єдності. Примітно, що не так давно, ворожий зараз Іран покладався на Ізраїль в питанні управління своїми водними системами, а доступ до водних ноу-хау Ізраїлю допоміг зігріти морозні відносини Китаю з Ізраїлем.
Досвід, про який розповідає «Нехай буде вода», стане в пригоді не тільки тим, хто опікується водним господарством міста чи цілої країни. Багато корисного для себе знайде тут кожен читач або ж читачка, стурбовані питаннями екології довкілля та майбутнім нашої планети.
«Бути чи не бути, чи, можливо, таки бути?» — це риторичне запитання про майбутнє Сингапуру. Чи виживе місто-держава, за площею менша від Києва? Чи вдасться сингапурцям зберегти те, що вони збудували за пів століття незалежності? Чи зможуть вони й далі розвивати освіту та утримувати при владі інтелектуальну еліту? Про це розмірковує дипломат із 33-річним досвідом Кішор Махбубані.
Це щедро ілюстроване ґрунтовне видання містить аналіз багатотисячолітнього періоду історії людства: доісторична доба й теорії походження людини, зародження землеробства в долині Нілу й виникнення держав у Межиріччі; падіння Давнього Риму й розвиток науки в ісламському світі; міжнародна торгівля вздовж Великого шовкового шляху й епоха Просвітництва, світові війни й революції Нового часу та проблеми сучасності. Натхненний найновішими відкриттями в галузі історіографії, професор Джеремі Блек аналізує події нашої історії, завдяки чому читач дістане змогу поглянути як на минуле, так і на сьогодення з нової точки зору.
Історію пишуть переможці? Якщо так, то вона вкрай суб’єктивна. А що як історію оповідатимуть реліквії та експонати тих часів? Що про минуле людства розказало б олдувайське рубило? А монета Александра Македонського чи голова Будди з Боробудура? Вікторіанський сервіз або кредитна картка? Значно більше, ніж здається спершу.
Саме завдяки такому погляду на історію з’явилася ця книжка. У ній дослідник Ніл Макґреґор розповів історію світу не через чітку хронологію, а за допомогою 100 предметів з Британського музею. Вік експонатів — від двох мільйонів років до нашого часу, географія — увесь світ.
На сімдесят п’яту річницю Джон Перрі зробив дві речі. По-перше, відвідав могилу дружини. По-друге, записався до армії. Хороша новина — людство нарешті вийшло у дальній космос. Погана — планети, придатні для життя, трапляються доволі рідко — і чужинські раси готові битися за них з нами на смерть. Що робити: ми б’ємося. Ми захищаємо Землю, а також виборюємо право на додаткову житлоплощу.
Далеко від Землі війна — жорстока, кривава, невгавуща — точиться упродовж десятирічь. Земля — планета на задвірках галактики — постачає людські ресурси до лав Колоніальних Сил Оборони. Усі знають — коли наближається вік виходу на пенсію, можна записатися до КСО. Молоді люди їм не потрібні; вони приймають тільки тих, у кого за плечима десятиріччя життєвого досвіду. Два роки на передовій. Якщо виживеш — отримаєш щедру ділянку для проживання на будь-якій з трудом здобутій колоніальній планеті. Джон Перрі погодився на таке, хоча не мав жодного уявлення, що на нього очікує. Бо справжня бійка точиться за багато світлових років від рідного дому і є набагато запеклішою, ніж він уявляє, ну а те, ким він став, — взагалі за межами розуміння.
Головний герой роману Еммануїл мріє бути письменником, скільки себе пам’ятає. Він завзято шукає свою тему, свою музу, своє місце у світовій літературі, однак має цілу купу причин, що не сприяють творчому процесу. У той момент, коли Еммі вже майже не болить його нездійсненна мрія, він потрапляє до загадкової організації під назвою «Спілка забутих письменників», членами якої є невідомі літератори — нецікаві колись і забуті тепер. Еммануїлові пропонують вигідну співпрацю. Він погоджується і раптом розуміє, що тут не все так просто. Адже звідки у забутих письменників великі гроші? Хтось телефонує йому і мовчить. Якісь підозрілі молодики все частіше зустрічаються героєві на вулиці під час прогулянок.
Партія в шахи починається з ходу пішака. Яку ж роль відведено головному героєві? І чим завершиться ця гра у шахи в реальному житті Еммануїла?
Аґата Кристі вважала цей роман одним із кращих своїх творів!
Містечко Лімсток здається ідеальним для реабілітації хворих. Тож після авіакатастрофи Джері Бертон вирішує оселитися тут разом зі своєю сестрою Джоаною, яка супроводжує його. Але незабаром серія анонімних листів-наклепів порушує тихий плин місцевого життя. Одна з адресаток зрештою скоює самогубство, імовірно, через обурливий зміст листа. Та й на цьому потрясіння не завершуються: убитою знаходять її служницю.
Схоже, усе це - справа рук когось із місцевих мешканців. Джері намагається допомогти поліції вийти на слід аноніма. Поки той або та на волі, у Лімстоку не можуть довіряти одне одному. Проте розкрити секрети й докопатися до суті до снаги тільки Джейн Марпл.
Аґату Крісті знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд — у перекладі 100 іноземними мовами. Вона — найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
