Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Дитинство і юність Девіда Морея не можна назвати щасливими... Зате тепер, у зрілі роки, він може насолоджуватися розкішним життям в Швейцарії, відвідувати престижні заходи у вищих колах французького суспільства або оперні прем’єри в Італії. Він може дозволити собі колекціонувати роботи відомих митців. Але все це плата. Ті тридцять срібняків, які він, як Юда, отримав за зраду. Девід Морей зрадив свою любов... Але чи зможе він покаятися і спокутувати свої гріхи?
Царство Небесне чи просто Рай — місце, куди прагне потрапити кожен віруючий і про яке таємно мріють атеїсти. Ключі від цього Царства не можна купити, вкрасти чи підробити, але отримати їх може кожен, хто змагається із жорстокістю, несправедливістю і злом. Френсіс Чізхолм, головний герой роману Арчибальда Кроніна “Ключі Царства – відданий і скромний священник.
Його індивідуальність і безпосередність не до вподоби більшості духовенства. Щоби позбутися “незручної” особи, отця Френсіса відправляють у Китай. Його місіонерська праця не припинялася ні на мить упродовж 30 років, незважаючи на громадянську війну, бідність, хвороби та вороже ставлення керівництва.
“Ключі Царства” — це чудова розповідь про віру і релігію, про непересічну духовну людину, яка намагається творити добро у недосконалому світі.
Арчибальд Кронін — шотландський письменник, відомий своїми романами “Цитадель” та “Ключі Царства”, які були екранізовані та номіновані на премію “Оскар”.
Війна далеку позаду. Але життя тих, кого вона зачепила своїми смертельними пазурами, понівечене. Молода бельгійка Ліліан в минулому знала лише голод, втечу, переховування від нацистів, а тепер повільно згасає від туберкульозу. Її життя — це перегони зі смертю. Дівчина хоче прожити решту своїх днів повноцінно, відчути смак справжньої свободи, зазнати щастя, навіть залишившись тільки епізодом у житті коханого чоловіка. Однак доля вирішує по-своєму…
В основі класичної комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич" лежить смішна історія про намагання багатого буржуа пана Журдена скидатися на дворянина. Головний комізм цього персонажа полягає в його незграбному наслідуванні чужої для нього культури, певній наївності і, чого там приховувати, глупстві. Жагою простакуватого буржуа користуються практично усі. А близькі люди, які потерпають від самодурства глави сімейства, роблять усе, щоб завадити втіленню його безглуздих рішень. Комедія Мольєра популярна уже понад 300 років. Вона входить до обов'язкової шкільної програми з курсу "Зарубіжна література" у 8 класі.
Це перший у третьому тисячолітті український переклад одного з вершинних творів Шекспіра. Сюжет п’єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі життя вирішує відійти від справ і розділити своє королівство між трьома доньками. Для визначення розмірів їхніх часток він просить кожну з них сказати, як сильно вони його люблять. Дві старші охоче вправляються у лестощах, а наймолодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вища за слова. Розгніваний батько зрікається молодшої доньки і проганяє графа Кента, що намагався заступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою доньками. Невдовзі він з гіркотою усвідомлює їхнє жахливе лицемірство, але це його прозріння надто запізніле...
Наше видання підготували два знакові майстри сучасного українського культурного простору — письменник Юрій Андрухович та ілюстратор Владислав Єрко. Їхня версія «Короля Ліра» — це щаслива нагода пережити геніальний твір по-новому, гостро відчути його вічну актуальність.
Стешка живе в Києві XVII століття разом із батьком-інженером і майже не виходить із дому. Та одного разу тато зникає — кажуть, його викрали люди самого короля. Так починається подорож героїні українськими землями доби бароко.
Знайшовши прихисток у сім’ї мандрівних скоморохів, Стешка побачить міста й фортеці, простолюд і шляхту, вистави і святкування; помалу пізнає людські взаємини, дружбу і прийняття. Шукаючи батька, вона знайде щось більше.
Дивовижна історія про двох друзів, яким стає на заваді усе на світі — окрім любові. Читачі та любителі тварин будь-якого віку захочуть знову й знову поринати в цю подорож.
Катя та її бабуся проводять літо у їхньому будиночку на Алясці, аж раптом стається так, що дівчинка опиняється віч-на-віч з найбільшою істотою, яку їй доводилося бачити… гігантським кодьяцьким ведмедем, який невдовзі стане її найближчим другом. Проте Катя раптово мусить повернутися до Сіетлу. Коді залишається на самоті та докладає усіх зусиль, щоби знову побачити свою подругу. Це чудова пригода, сповнена захопливих краєвидів, нових знайомств та небезпеки, яка чекає на кожному кроці.
Темні віки — це словосполучення, яке часто викликає похмурі асоціації. Та насправді «пітьма» цієї епохи пов’язана не з особливими жорстокістю чи невіглаством, а з тим, що документальних свідчень із того часу збереглося дуже мало. «Навігатор», присвячений темним вікам, допоможе зорієнтуватися в цьому небагатому на джерела періоді, який можна вважати однією з наймультикультурніших сторінок в історії України. Адже завдяки своєму розташуванню наші терени в цей період стали домівкою чи тимчасовим прихистком для багатьох племен і народів. Це був час, коли після падіння Римської імперії змінювалося обличчя Європи, і саме він багато в чому визначив те, який вигляд зараз має наш світ.
Саме завдяки цій «колективній драмі з елементами комедії на три дії» 100 років тому у всесвітній глосарій увійшло таке звичне для нас тепер слово «робот». Проте Карела Чапека цікавили не закони робототехніки (хоч драма і стала культовим твором у каноні наукової фантастики), а закони людськості: як із штучного і синтетичного проростає живе і життєствердне, проростає милосердя, емпатія, самопожертва, любов.
Це перший український переклад «Россумових універсальних роботів» Карела Чапека, зроблений за першовиданням 1920 року, і виданий з нагоди одночасно двох ювілеїв – публікації та сценічної прем’єри. Від своєї появи на світ ця антиутопія ставала все ближчою і зрозумілішою аудиторії. І тепер, здається, черговий влучний момент перечитати (чи прочитати вперше) перевірену часом чеську класику.
