Відправка замовлень - 4 липня
Дитинство і юність Девіда Морея не можна назвати щасливими... Зате тепер, у зрілі роки, він може насолоджуватися розкішним життям в Швейцарії, відвідувати престижні заходи у вищих колах французького суспільства або оперні прем’єри в Італії. Він може дозволити собі колекціонувати роботи відомих митців. Але все це плата. Ті тридцять срібняків, які він, як Юда, отримав за зраду. Девід Морей зрадив свою любов... Але чи зможе він покаятися і спокутувати свої гріхи?
Царство Небесне чи просто Рай — місце, куди прагне потрапити кожен віруючий і про яке таємно мріють атеїсти. Ключі від цього Царства не можна купити, вкрасти чи підробити, але отримати їх може кожен, хто змагається із жорстокістю, несправедливістю і злом. Френсіс Чізхолм, головний герой роману Арчибальда Кроніна “Ключі Царства – відданий і скромний священник.
Його індивідуальність і безпосередність не до вподоби більшості духовенства. Щоби позбутися “незручної” особи, отця Френсіса відправляють у Китай. Його місіонерська праця не припинялася ні на мить упродовж 30 років, незважаючи на громадянську війну, бідність, хвороби та вороже ставлення керівництва.
“Ключі Царства” — це чудова розповідь про віру і релігію, про непересічну духовну людину, яка намагається творити добро у недосконалому світі.
Арчибальд Кронін — шотландський письменник, відомий своїми романами “Цитадель” та “Ключі Царства”, які були екранізовані та номіновані на премію “Оскар”.
Війна далеку позаду. Але життя тих, кого вона зачепила своїми смертельними пазурами, понівечене. Молода бельгійка Ліліан в минулому знала лише голод, втечу, переховування від нацистів, а тепер повільно згасає від туберкульозу. Її життя — це перегони зі смертю. Дівчина хоче прожити решту своїх днів повноцінно, відчути смак справжньої свободи, зазнати щастя, навіть залишившись тільки епізодом у житті коханого чоловіка. Однак доля вирішує по-своєму…
В основі класичної комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич" лежить смішна історія про намагання багатого буржуа пана Журдена скидатися на дворянина. Головний комізм цього персонажа полягає в його незграбному наслідуванні чужої для нього культури, певній наївності і, чого там приховувати, глупстві. Жагою простакуватого буржуа користуються практично усі. А близькі люди, які потерпають від самодурства глави сімейства, роблять усе, щоб завадити втіленню його безглуздих рішень. Комедія Мольєра популярна уже понад 300 років. Вона входить до обов'язкової шкільної програми з курсу "Зарубіжна література" у 8 класі.
Це перший у третьому тисячолітті український переклад одного з вершинних творів Шекспіра. Сюжет п’єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі життя вирішує відійти від справ і розділити своє королівство між трьома доньками. Для визначення розмірів їхніх часток він просить кожну з них сказати, як сильно вони його люблять. Дві старші охоче вправляються у лестощах, а наймолодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вища за слова. Розгніваний батько зрікається молодшої доньки і проганяє графа Кента, що намагався заступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою доньками. Невдовзі він з гіркотою усвідомлює їхнє жахливе лицемірство, але це його прозріння надто запізніле...
Наше видання підготували два знакові майстри сучасного українського культурного простору — письменник Юрій Андрухович та ілюстратор Владислав Єрко. Їхня версія «Короля Ліра» — це щаслива нагода пережити геніальний твір по-новому, гостро відчути його вічну актуальність.
«Амелія і Куба. Куба і Амелія. Година привидів» — перша з серії книг для молодших школярів від відомого польського письменника Рафала Косіка.
Подвійна порція пригод у книжці-перевертайці!
Амелія і Куба — сусіди, вони нещодавно оселилися в новому будинку. І щойно розпакували речі, як у дворі почали траплятися всілякі дивовижі: то дракони ширяють, то привиди нипають… Поміж цим Амелія малює, Куба закохався, Альберт майструє різноманітні пристрої (спойлер: які їм обов’язково стануть у пригоді!), а маленька Мі викидає кумедні коники. Але мета у всіх одна: дізнатися, чому настає година привидів і звідки в сучасному світі взялися дракони.
Два різні погляди на одні й ті самі події. Історії «Амелія і Куба» та «Куба і Амелія» можна читати, як заманеться.
І знову Юрій Винничук вибудовує перед читачем захопливий сюжет, у якому герої, поринаючи в лабіринти пам’яті, лише в несподіваному фіналі розкриваються повною мірою. Вони озираються на своє життя, яке припало на добу тоталітарних режимів, і звіряються у різних способах виживання — від цинічного до шляхетного. Водночас така карколомна мандрівка в минуле приносить багато несподіванок.
Роман «Цензор снів» — твір багатошаровий, інтригуючий і актуальний, де тривожний настрій змішується з гротеском, приголомшливі відкриття з метафоричними алюзіями, натуралістичні описи з гостросюжетними елементами.
![[dasein: оборона присутності]](https://bookking.com.ua/upload/catalog/644237900/644237813/t_4bb842_554b5a5b1e7842e9a3c715114cc5fb9fmv2.png)
«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.
І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –—
нам іншого вже, мабуть,
ніколи насправді не буде треба»
Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.
Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».
