Життя — це великий пазл. І якщо тулити деталі абияк — замість картини отримаємо кашу з картонних обрубків. Тож має сенс напружити сіру речовину й розкласти фрагменти по своїх місцях (призначених творцем, безумовно): спорт, подорожі, громадянський обов’язок, секс, бізнес, науковий підхід до вирішення задач... І щойно всі деталі опиняться там, де мають бути,— ми побачимо картину Едемського саду на землі. Ідеальне життя детектед! Так от... «Ніщо не істина» — це удар напалмом по вашій коробці з пазлом. Конкретна, логічна й до біса весела відповідь, чому збирання ідеальних картинок – дурня собача. Таке собі щеплення реалізму, після якого ваше мислення стане важче, а життя легше. Приємного виходу з Матриці. І так... Хай яких висновків ви дійдете після читання цієї книжки – не довіряйте їм.
