Розгнівавшись на маму, Ніппа іде з дому. І тут же потрапляє в біду.
Переночувавши в подруги, блукає Вільнюсом — правда, маючи дуже чітку мету — поки й попадає в руки торгівців дітьми.
Її визволяє ангел-охоронець і велика любов до тата.
Відправка замовлень - 4 квітня
Розгнівавшись на маму, Ніппа іде з дому. І тут же потрапляє в біду.
Переночувавши в подруги, блукає Вільнюсом — правда, маючи дуже чітку мету — поки й попадає в руки торгівців дітьми.
Її визволяє ангел-охоронець і велика любов до тата.
Івася Бондарука чомусь усі кличуть Бурундуком, і він дуже хоче це змінити. Намагаючись довести, що й він не пасе задніх, хлопчик повсякчас ускочує в якісь халепи. То хоче завести кишенькового чортика, то з’їсть одразу п’ять пачок морозива, то втікає з уроків, хоча його і вважають одним із найтямковитіших учнів у класі. А ще й повсюди заважає ця капосна сусідка по парті Олена Зайко — і про що вона там із подружками перешіптується, озираючись на нього?
Це близькі багатьом школярам історії й переживання, які змусять удосталь пореготати над головним героєм і його вдачею. Але все неодмінно закінчиться добре, варто лише залишатися самим собою й вірити у свої сили.
"У пустелі Сандара, у старому термітнику, мирно живуть четверо незвичайних друзів: хоробрий терміт, замріяний верблюд, кмітливий фенек і похмурий хамелеон.
Аж раптом їхня розмірена буденність вибухає несподіванкою: їм треба врятувати малюка антилопи від лап Грізного Гризлі! Дорога до його житла довга й небезпечна, однак разом вірні друзі можуть подолати будь-які негаразди. Ця бурхлива історія сповнена пригод і непередбачуваних подій, вона обов’язково сподобається дітлахам. І маленькі читачі до останньої сторінки навіть не здогадуватимуться, чим же закінчиться незвична подорож героїв... "
До Ніппиного дому заліз злодій і вкрав флейту.
Ніппа затялася знайти злодія. Та це зробити не так просто. Адже несподівано виникають і важливіші справи.
Які саме — довідаєтеся у третій, завершальній повісті про дівчинку Ніппу.
Дев’ятирічна Ніппа, коли помер тато, переселилася з мамою жити в садовий будиночок. Там вони вирощують огірки.
Ніппа дотримує даного татові слова й щодня грає на флейті, ховаючись у теплиці — щоб сусідські діти не насміхалися.
Через якийсь час мама знайомиться з Оскарасом. Та Ніппі він не подобається — Ніппа любить свого тата.
Перша повість про Ніппу захоплює з перших сторінок.
Були часи, коли сідало сонце, а на нічному небі не сходив місяць. Густу пітьму розганяло лиш полум’я свічок. Захарій Занзіні, король викрутасів, був ласим на чуже. Ховаючись у темряві ночі, він полював на заховані скарби. Але одного вечора його життя змінилося — і все через одну осяйну дивовижу...
Будьте обережні, ця книга сповнена магії і неймовірної краси, тож знайдеться багато ласих до такого добра.
Хтозна, що там ховається за дверима? Може, вогнедихий дракон чи монстрик? Але це якщо дивишся у щілинку для ключа. Коли ж «відчинити двері», перегорнувши сторінку, то можна переконатися, що зубатий монстрик виявиться барабаном, а дракон — вазоном з квітами. Картонка італійської авторки Агнес Баруцці — чудовий подарунок для малят, адже цією книжкою можна бавитися і водночас навчитися долати свої страхи.
Літературне опрацювання віршів у книжці — Наталки Малетич.
Перес ніколи не планувала втечі з іподрому, але одного дня доглядальниця забула зачинити двері стайні. Так кобилка опинилася в самісінькому серці Парижа. Здається, це нісенітниця: кінь блукає містом! Але це лише початок: на Перес чекає знайомство із собакою Фрідою, двома авантюрними качками та велемудрим вороном. Однак по-справжньому доленосною для Перес стає зустріч із Етьєном, хлопчиком, який мешкає зі своєю прабабусею в фантастичному будинку.
Що ж буде далі? Адже кобилку шукатимуть. Якщо, звісно, Етьєн не вирішить її сховати…
— Ти — корова, Мамо Му, — сказав він. — А корови не гой-да-ють-ся.
— А от і гойдаються, — відрубала Мама Му. — Жаль корів, які зроду не гойдалися.
— Жаль! — скрикнув Ворон. — Кар-р! Корови ходять луками й пасуться. А потім стоять, ремигають і ловлять витрішки. А тоді заходять в корівник і їх там доять. І вони відчувають від того задоволення.
— А я не відчуваю, — сказала Мама Му. — Не треба весь вік стояти, ремигати і ловити витрішки через те, що ти корова.
