Улі здається, що її зрадили всі — мама, тато, подруга й коханий хлопець, що всюди й у всьому — фальш та обман. І вона не знаходить іншого виходу, як замкнутися у власній кімнаті, щоб назавжди відгородитися від цього оманливого і зрадливого світу. Навіть у дистанційну школу записалася. Дрон утратив після автокатастрофи маму, здатність ходити, перспективи в спорті, кохання. Він не може терпіти жалісливих поглядів, тому не покидає дому. Опинившись у пастці самотності, обоє страждають без любові. Не зізнаючись навіть собі, шукають її. Уля читає книжки із психології й пише повість, навіть намагається дружити з папугою, який до неї прибився. Дрон затято бореться з недугою й опановує кіноблогерство. Якимось дивом вони познайомилися. І в кожному з них трепетно завібрувала цікавість до життя й несміливо ожила надія на кохання.
