Замовлення тимчасово не приймаємо.
Сара Вінман пише меланхолійну прозу. Її герої знаходять надію і любов у повсякденності, у коротких миттєвостях, з яких і складається життя. У цьому романі читач знайде і радість, і душевний біль, і любов у різних її виявах. Та байдуже, яку форму набирає любов, якщо вона справжня. Тож це проста, але завжди складна розповідь про становлення особистості, про вміння дарувати кохання, про вибір, який ми робимо щодня.
• Від автора романтичних бестселерів
• Перекладено 49 мовами
Можливо, ви вважатимете мене божевільним, однак покійний батько розмовляє зі мною. Я бачу його привид, і це не галюцинації. Усе ще не вірите? Я теж гадав, що з’їхав з глузду. Батьків привид з’явився з дивним проханням: допомогти йому віднайти спокій по той бік життя. Для цього я маю викрасти прах його коханої Камілли, яку навіть не знаю, щоб поєднати їх назавжди.
Виявляється, навіть там, де вже немає нічого, залишається місце для любові. І це дуже романтично, але на все це я маю лише три дні. І місію, що здається цілком нездійсненною.
Бестселер The New York Times!
Вражаюча історія, яку розповідає... Смерть!
До влади в Німеччині прийшли фашисти. Вперше Смерть побачив маленьку Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Він став свідком того, як дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею. Він приходив до її будинку, де, ризикуючи життям, родина переховувала єврея. Він слухав, як Лізель читала книжки під час бомбардувань. Смерть завжди був поруч. Під час останньої зустрічі він розкриє крадійці книжок свою найбільшу таємницю...
Енн Ґаллагер виросла на розповідях свого дідуся про Ірландію. Після його смерті вона вирушає на батьківщину покійного, щоб розвіяти прах над озером біля маєтку. Енн потрапляє в грозу, і якась таємнича сила відкидає її на вісімдесят років назад — в Ірландію 1921 року. У країні саме точиться громадянська війна. Дівчину рятує, а відтак допомагає їй пристосуватися до геть іншої історичної епохи доктор Томас Сміт. Разом вони долучаються до боротьби за незалежність Ірландії. Енн закохується у свого рятівника. Та чи готова вона відпустити колишнє життя заради кохання, якого вже й не сподівалася спізнати? І чи цей вибір справді за нею?
Чи можливо, щоб поетичний хист розвивався і процвітав за епохи терору? Чи можливо кохати в тоталітарній країні й не зректися себе? Чи можливо так патологічно себе любити, щоб хотіти померти?
Головний герой твору Яромил змалечку марить славою й упевнений у власній геніальності. Проте він не здатний опиратися ані життєвим обставинам, ані спекатися нав’язливої материної опіки…
Як у більшості творів Мілана Кундери, в романі «Життя деінде» прекрасне щільно переплітається з потворним, трагічне перетворюється на комічне, а високі почуття проростають цинічними зрадами.
