Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Демократія не панацея, як заведено вважати. І не все, що працює на Заході, може вирішити проблеми країн, що розвиваються. У цій книжці експерт у галузі екологічних ресурсів Чандар Наїр запевняє: причина екологічних та соціальних катастроф у країнах, що розвиваються, полягає у відсутності сильної держави. Тож як держава може контролювати та надавати пріоритет базовим потребам людства? Чи врятують нові технології від соціальних проблем? І чому ринкова модель Заходу не масштабується?
Для нас Джон Лок є батьком політичного лібералізму, а для Англії XVII століття філософ був прискіпливим відчайдухом, що підірвав абсолютистську систему. Спочатку він долучився до Славної революції 1688 року, а потім написав працю, у якій поставив під сумнів божественність влади монарха. Ба більше, аргументував, що влада залежить від людської волі й підпорядковується природному закону.
Фортуна економічної історії постійно змінює прихильність. Хороші інститути погіршуються, а погані стають кращими, західні економіки впадають у дедалі більшу кризу, тоді як східні — набирають обертів. У цій книжці британський історик Ніл Ферґюсон розглядає причини застою у країнах по обидва боки Атлантики та робить спробу відповісти на питання «Що саме пішло не так у сучасному західному світі?».
Пам’ятаєте анекдот про чоловіка, який щодня молився про виграш у лотереї, але так і не купував білет? З нього ми засвоїли головний урок: без дії не буде результату. Але цей висновок доречний не завжди. Дія бажаний результат. Купити білет виграти в лотерею. Старанно вчитися скласти іспит на відмінно. Бути наполегливим трудоголіком стати мільйонером. Докладання зусиль уможливлює варіант, а не робить його неминучим. Виграш чи програш — це вже як пощастить. До такої думки схиляє Насім Талеб, який присвятив книжку ролі випадковості в житті та бізнесі. Він називає удачу демократичною пані, яка усміхається всім незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Вона втручається і змінює життя тоді, коли об’єктивні причини не приводять до бажаного наслідку. Коли традиційна бізнес-література не допомагає. Коли ділове мислення не рятує.
У своїй книжці «Шалені задуми» фізик та підприємець Сафі Бакал розкриває читачам дивовижний новий підхід до сприйняття групової поведінки, який піддає сумнівам усі наші попередні уявлення щодо розвитку радикальних проривів у науці й промисловості. Спираючись на наукові принципи явища фазового переходу, Бакал пояснює, чому команди, компанії та будь-які інші групи певного призначення можуть раптово змінювати свою поведінку від прийняття нових несамовитих ідей до рішучого їх відторгнення, так само як текуча вода може перетворюватися на твердий лід. Використовуючи приклади, що варіюються від поширення лісових пожеж до полювання на терористів у соцмережах, та принагідно розповідаючи історії про злодіїв, геніїв та королів, Бакал демонструє, як саме ця нова наукова сфера може допомогти нам розуміти причини поведінки компаній та занепаду імперій. «Шалені задуми» перетворюють ці знання на уроки для творчих спеціалістів, підприємців та інших далекоглядних людей у всіх сферах нашого життя.
Бурхливі дискусії, критика з боку «ліберальних» ЗМІ, звинувачення в ісламофобії та статус міжнародного бестселера — саме такий резонанс викликала книжка провідного британського інтелектуала Дуґласа Мюррея. Сьогодні тези автора стають дедалі переконливішими, а прогнози вражають точністю.
Книжка містить ретельний огляд масової імміграції мусульман до Європи із Близького Сходу та Африки: передумов, розвитку, соціальних наслідків та кульмінації у формі політичного радикалізму й тероризму, які стали звичним явищем. Водночас Мюррей показує, як криза ідентичності, зменшення кількості християн, гіпертрофоване почуття провини серед громадян європейських країн, слабкість і безвідповідальність еліт створюють ідейний вакуум, який заповнюють наративи нових завойовників.