Відправка замовлень - 27 серпня
«12 сезонів жінки» можна назвати романом, якщо вважати, що головна героїня – це сучасна жінка. 12 новел, об’єднаних між собою головними персонажами, але не пов’язаних хронологічно, присвячені соціальним та психологічним проблемам, з якими стикається сучасна жінка. Кар’єра або дитина? Як протистояти насиллю? Як визначити власну сексуальну ідентичність? Чи дійсно кохання та війна крокують поряд одне з одним? Ці та інші запитання ставлять собі 12 героїнь книжки.
Життя – то спілкування з іншими людьми в різних ситуаціях. Воно й складає історію поколінь, найчастіше кажучи в безвість, бо нікому записати на скрижалі такі історії, які не вигадати найталановитішим імпровізаторам слова. Авторові цієї книги пощастило зустріти на віку багато справжніх, як нині кажуть, непересічних сучасників – від Івана Козловського, Олеся Гончара до Олександра Білаша, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Миколи Вінграновського, Станіслава Тельнюка та інших, котрі діяли в різних непередбачуваних ситуаціях. Це й спричинило появу коротких новелеток, базованих на невигаданих фактах.
Події роману «Дім чистого світла» відбуваються в наш час на Поділлі, у вигаданому селищі Крутояр, що розкинулось на скелястих берегах Дністра. Сюди, на заміну сільському лікареві, який загинув при загадкових обставинах, прибуває новий фельдшер. Намагаючись з’ясувати, що ж насправді сталося з його попередником, він запускає ланцюг трагічних подій.
На чисте світло вийдуть усі темні таємниці, що так довго таїлися в царстві тисячолітніх товтр.
Автор визначив жанр свого третього роману як «подільська готика», головною темою в якому є спокута.
Івана Праведного життя терло нещадно, а він тихо й терпляче тримався свого шляху. Жив як умів, мучився своїми гріхами, шукав правди і дивився у світ чистими очима дитини — світ відкрився йому істиною, над якою віками тремтить людська душа.
2014 рік. В Україні війна. Молодий фінансист із європейською освітою втрачає кохану і пакує валізи до Швейцарії. У день відльоту друг дитинства пропонує йому високу посаду в Адміністрації Президента. Здавалося б, справи державної ваги відсунуть на задній план особисту драму героя. Тим часом справжні драми в його житті щойно починаються…
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» 2019 року вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель» та «Лише час підкаже».
«Гріхи батьків» (2012) — друга книга серії «Хроніки Кліфтонів», події якої охоплюють період 1939—1945 років і розгортаються на двох континентах — в Європі та Америці. Гаррі Кліфтон, намагаючись втекти від свого минулого й змінивши ім’я, волею долі опиняється в Америці. Проте чужа країна зустрічає його не гостинністю, а в’язницею. Та навіть там Гаррі не тільки зміг вижити, а й написав книжку, яка незабаром стала бестселером...
Що сталося далі, читайте в романі «Надійно прихована таємниця».
Восьма збірка віршів Пауля Целана Арія снігу (Schneepart), укладена ще самим автором, вийшла у світ через рік після його трагічної загибелі, вона є публікацією зі спадщини.
Це найбільш зашифрована поетична книга Целана, яка ставить до своїх читачів особливі вимоги. Арія снігу може вважатися вершиною герметичної творчості Целана.
"Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова."
Олександр Бойченко
"Читаючи книгу, я переглядала папки з роботами різних періодів, проживаючи «свою» історію.
Серія «Дороги» – це миттєвості мого шляху, що виникали, мов спалахи, разом із текстами Тараса Прохаська.
Ключем до серії «Трапези» стала думка: «Все, що об’єднує нас – це досвід спілкування. Тільки він має значення і залишається в пам’яті»."
Олена Придувалова
"Об’єднати однією важливою ідеєю двох творців із різних сфер мистецтва – головне в цій концепції. Шляхом до успіху може бути тільки точне попадання. Збіг поглядів на життя і творчість, глибоке філософське осмислення свого єства як митця і людини – це те головне у діалозі письменника і художниці, що ми бачимо наслідком цього неймовірного союзу."
Тетяна Швед (Безкоровайна)
Брі ненавидить фейрі й переконана, що ніколи не працюватиме на них, навіть якщо доведеться голодувати й жебракувати. Та коли її сестра потрапляє до рук жорстокого короля Немилостивого Двору фейрі, Брі розуміє, що піде на все, аби тільки повернути її. Задля цього дівчина укладає угоду з королем — вона мусить викрасти три магічні реліквії з Милостивого Двору.
Щоби втілити план, Брі прикидається потенційною нареченою для принца Ронана, майбутнього правителя Двору Сонця. Та вже скоро розуміє, що по-справжньому закохана в нього… Брі усвідомлює, що не варто давати волю почуттям, натомість приймає допомогу від банди Немилостивих вигнанців. Дівчина проводить все більше часу з їхнім таємничим лідером Фінном, намагаючись не піддатися його спокусливим чарам.
Опинившись між двома ворожими Дворами, Брі має обрати, кому довіритися — і віддати своє серце.
