Відправка замовлень - 4 липня
Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.
Це історія подорожі, метою якої було створення велосипеда мрії. Роберт Пенн проїхав майже 40 тисяч кілометрів навколо світу і повсякчас поповнював свою колекцію велосипедів для будь-якої потреби – від міського до гірського і шосейного, – аж доки вирішив зібрати байк "під себе". Автор побував у різних країнах, познайомився із легендарними виробниками і провів чимало екскурсій у минуле, розкриваючи різні аспекти розвитку велосипеда. Зрештою, Роб зібрав омріяну машину.
Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.
Катаріна Маренгольц вивчала культурологію в Люнебурзі. З 1997 року працювала редактором радіо NDR Info. Найбільше її цікавить література. Як справжній радіожурналіст, Катіріна звикла розповідати коротко і захопливо. Живе у Гамбурзі. Дон Парісі навчалася в Гамбурзі. Після трирічного перебування в Парижі переїхала назад до Німеччини, де працювала дизайнером в Atelier Freudenhammer. В її ілюстраціях багато гумору. Якщо не уявляєте свого життя без читання, ця яскрава оригінальна книжка неодмінно стане вам у пригоді. Її авторка, виступаючи в ролі літературного ґіда, лаконічно й захопливо переказує зміст найвидатніших творів, що були написані за останні сімсот років і стали світовою класикою: від «Гамлета» до «Гаррі Поттера».
Вибагливі шанувальники літератури ще раз пригадають улюблені сюжети, по-новому поглянуть на життя письменників крізь призму свіжих фактів і цікавої статистики. А читачі-початківці завдяки посутнім порадам, легкій мові та дотепним ілюстраціям зможуть швидко зорієнтуватися в розмаїтті стилів та жанрів, оцінити визнані шедеври та сформувати власний літературний смак.
Петро Кралюк (нар. 1958 р.) — доктор філософських наук, професор. Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, а також історикоінтелектуальних художніх творів, в яких він подає власні версії історичних подій та біографій видатних людей минулого.
Автор досліджує знаменитий гоголівській твір «Тарас Бульба» і знаходить в ньому глибокий внутрішній конфлікт письменника — двоїстість становища малоросійського дворянства, до якого належав Гоголь, вагання між лояльністю до верховної влади Російської імперії та українським автономізмом. В художній літературі, яка є грою уяви, мимоволі на поверхню виходить сокровенне. Навіть те, що сам письменник волів би сховати.
Вперше видані як одна книга (трилогія) три знамениті "скіфські романи" Івана Білика "Дикі білі коні", "Не дратуйте грифонів" та "Цар і раб" охоплюють період з 513 року до н.е. до 212 р. до н.е. — від перемоги скіфів-сколотів над "царем царів" Дарієм, до повстання скіфів в Боспорі Кімерійському під проводом Савмака. Ця трилогія нищить грецький міф про якихось міфічних скіфів-азіатів, показуючи, що вони були нашими давніми пращурами-сколотами, які складалися з полян (Київ), сіверян (Чернігів), деревлян (Полісся) та інших слов'янських племен. Адже з чотирьох груп названих Геродотом скіфів тільки скіфи-кочівники були приходьками-азіатами на нашій землі, а так звані "скіфи-орачі", "скіфи-хлібороби" й "царські скіфи" — це й були автохтони, господарі цієї древньої землі. Книга ставить з голови на ноги наші уявлення про славне минуле власного народу.
