Відправка замовлень - 5 грудня
Свобода в історії людства завжди була рідкістю. Між гнітом деспотичної держави й насильством від бездержав’я пролягає вузький коридор до свободи. На думку Дарона Аджемоґлу і Джеймса Робінсона, саме в ньому держава й суспільство мають врівноважувати одне одного. Як стримувати державу, що має величезний бюрократичний апарат і потужне військо? Як підтримувати в суспільстві співпрацю й захистити його від маніпуляцій поділами і відмінностями?
Книжка Андрія Маклакова — спірна і твереза, яка ламає рамки уявної політкоректності і змушує читача у зовсім несподіваному ракурсі поглянути на багато аспектів сучасної цивілізації. Що собою являє суспільство, яке, наче губка, просочене нарцисизмом? У чому полягають справжні мотиви сильних світу цього? Чи є небезпечною насолода, і якими є її наслідки? Чи справді все у цьому світі крутиться навколо грошей і влади? Автору вдалося по-новому зібрати розрізнений «пазл» нашої дійсності і запропонувати оригінальні підходи до найрізноманітніших сфер життя суспільства: економіки та політики, західної філософії та культури, науки та релігії, гламурного середовища і таємних товариств.
Книга відомого вченого, економіста, громадського діяча, проф. Олександра Савченка присвячена вирішенню найскладніших соціально-економічних проблем України та українців. По-новому трактуючи ключoві моменти історії України, aвтор доходить висновку, що тисячолітня еволюція українського суспільства створила не лише українських героїв, a й їхніх антиподів, антиукраїнців, до яких О. Савченко відносить «малоросів», «хохлів», прихильників Московсько-православної цивілізації, а також корупційну українську еліту. Автор надає конкретні рекомендації українцям, як зробити Україну успішною, а себе — заможними. Книга стане у пригоді мислячим громадянам, і не лише їм: адже зараз Україна займає центральне місце в поки що гібридній війні цивілізацій. Успіх України має заспокоїти Росію — вкрай агресивну державу, — причому для її ж користі. Поразка України може відродити Імперію Зла, проти якої діяльність ІДІЛ здаватиметься дитячою забавкою.
Книжка Семюела Гантінґтона стала однією з найвпливовіших праць політологічної та соціологічної науки. Це глобальна спроба пояснити суть світових змін і політичного розвитку другої половини XX століття.
У цій книжці американський політолог аналізує, яким є взаємозв’язок між політичним та економічним розвитком, яку роль відіграють суспільні зв’язки й залученість громадян у політику, як відбувається перехід від країн третього світу до розвинених і який вплив мають політичні інституції та форми правління на процеси становлення держав.
Зазвичай вітчизняні гуманітарії ставлять у центр своїх досліджень Україну, лише принагідно вдаючись до ширших контекстів. Автор спробував вийти за межі цієї традиції. У центрі його уваги — Східна Європа як ідеологічний конструкт, що склався у ХХ ст. і нині продовжує шукати властиву для нього сутність.
Предметом аналізу є складні та неоднозначні процеси, що формують поняття Східної Європи. У минулому цей регіон був об’єктом непростої історії, що й досі відлунює у його постколоніальних і посткомуністичних тенденціях. Водночас автор спостерігає поступове формування нових якостей, які змінюють цей регіон. Символічні кордони Європи сьогодні стрімко зміщуються, а її пограниччя означує Україну як континентальний форпост, який у перспективі впливатиме на європейську ідентичність.
Проїжджаючи рідним краєм, оповідач бачить на повороті вулиці силует — обличчя, схожість якого з його першим коханням вражає в саме серце.
Історія, що розпочалась двадцять п'ять років тому із зустрічі двох абсолютно різних підлітків: один, досить сором'язливий, син вчителя, старанний студент і досвідчений читач; інший — селянська дитина, бунтівний, харизматичний і загадковий, улюбленець дівчат.
Їхній потяг негайний і недвозначний. Їхні таємні обійми відбуваються з трепетом, сповненим почуттям провини та заперечення. Таємниця, що їх оточує, лише підсилює пристрасть. Але Тома не здатен висловити свої почуття і прийняти себе таким, яким він є. Він зникає з життя оповідача так само несподівано, як і з'явився, залишаючи юному Філіппу рану першого кохання, яка ніяк не загоїться.
Коли ця історія закінчується, через роки, автор з нескінченним сумом дізнається, що Тома, який був таким світлим в юності, все життя намагався завадити своїй натурі, приховати її від усіх, тим самим прискорюючи свій трагічний кінець...
В епоху нових можливостей перед нашими очима вимальовуються дві долі: однієї молодої людини, що стоїть на межі заперечення очевидного, життя у брехні й страхові, та іншої, яка стане романістом і оповідачем історій.
Історія їхнього кохання — це складне і гостре спостереження, звільнене від будь-якого морального осуду, про те, як важко бути самим собою в певних соціальних чи сімейних рамках. І чи можливе щасливе життя за цими рамками?
Чикаґо 1980-х. Париж 2010-х. Життя, сповнені любові й тривог. Знахідки і втрати, надії й розчарування. І віра в майбутнє, що їх живила.
Коли когось не стає і ти лишаєшся єдиним хранителем пам’яті про цю людину, то просто забути її — це рівноцінно вбивству, хіба ні?
У 1985 році Єль Тішман мав зробити справжній переворот у світі мистецтва, посприявши передачі в дар його галереї унікальної колекції картин 1920-х років. Однак ріст його кар’єри збігається в часі з чорними жнивами епідемії СНІДу, що вирує довкруж. Знайомі помирають один за одним, і після похорону його друга Ніко вірус підбирається дедалі ближче до самого Єля. Врешті поруч із ним лишається тільки молодша сестра Ніко, Фіона.
Тридцять років по тому Фіона приїжджає в Париж на пошуки зниклої доньки. Зупинившись у старого друга, відомого фотографа, який свого часу документував викликану СНІДом кризу в Чикаґо, вона врешті має змогу повною мірою осягнути, скількома проявами ця страшна хвороба отруювала їй життя. Дві пов’язані між собою історії проведуть нас через трагедію вісімдесятих в хаос сучасного світу, розповідаючи, як Єль і Фіона намагалися знайти світло посеред пітьми.
Попередження: книжка містить ненормативну лексику та опис сцен сексуального характеру.
Роман «Вона була з Маріуполя» (2017) присвячено матері письменниці, яка надто рано пішла з життя. Те, чого не змогла збагнути десятирічна донька, мотиви іноді геть незрозумілих вчинків матері чи, скажімо, фразу, яку мама часто повторювала: «Бачила б ти те, що я набачилася…» – намагається з дистанції часу і віку розплутати зріла жінка, письменниця Наташа Водін. Роман так і залишиться багато в чому непідтвердженим припущенням авторки, яка спробувала, опираючись на більш ніж скупі інформації – адже фактично жодних достовірних архівних матеріалів про примусових робітників не збереглося, як і не залишилося вже людей, які могли б викласти свої спостереження очевидців, – розповісти світові на прикладі історії життя своєї матері історію сотень тисяч людей зі зламаними долями, про яких мало що пам’ятають сьогодні. Щоб написати історію матері, авторка застосовує всю силу емпатії, намагаючись відтворити умови життя і душевний стан молодої жінки упродовж страшного у своїй безпросвітності життя: народження в час громадянської війни в заможній маріупольській родині, поступова втрата рідних людей, страх, голод, невідомість, виснажлива праця, животіння в таборах для переміщених осіб, постійне приниження і, врешті, остаточна втрата віри в себе...
Роман всесвітньовідомого шведського письменника Фредріка Бакмана «Тривожні люди» очолив найвідоміші книжкові рейтинги і став світовим бестселером.
Це зворушлива комедія, а водночас психологічний роман про злочин, який ніколи не відбувся. Грабіжник-невдаха бере випадково в заручники вісьмох надзвичайно стурбованих незнайомців, які оглядають квартиру, виставлену на продаж. Під час перебування у цьому помешканні вони поступово починають відкриватися одне одному – і виявляється, у них чимало спільного.
Подружжя, яке щойно вийшло на пенсію, директорка банку, старенька пані, яка вже не боїться, коли на неї наставляють пістолет, молода пара, яка очікує дитину, агентка з нерухомості – усі вони розкривають одне одному свої найглибші таємниці.
Роман «Тривожні люди» – смішний, сповнений емпатії та мудрості. Це історія про силу дружби, прощення і надію – про речі, які рятують навіть у найнеспокійніші часи.
