Спогади Карла Маннергейма, батька сучасної Фінляндії, про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та власне бачення подій 1918 року.
Спогади Карла Маннергейма, батька сучасної Фінляндії, про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та власне бачення подій 1918 року.
Чи спадало вам на думку, що кожен електронний пристрій - комп'ютер, смартфон, камера спостереження, навіть сучасний холодильник з вайфаєм - це дуже зручний засіб стежити за вами щодня, щогодини? Працюючи на Гаваях на одній з баз ЦРУ, двадцятидев'ятирічний Едвард Сноуден вперше замислився про те, що допомагає розбудовувати, за його словами, "велетенську машину для глобального стеження". "Глибоко під ананасовим полем... я сидів за комп'ютером, з якого мав необмежений доступ до систем зв'язку, що ними користується чи не кожен чоловік, жінка й дитина на світі, які бодай раз зробили дзвінок чи увімкнули комп'ютер... [а такий доступ] є грубим порушенням не лише Конституції США, а й базових цінностей будь-якої вільної країни".
Тотальне стеження за всіма людьми світу - це зовсім не ідея з фантастичного фільму. Це відбувається щодня з усіма нами. Розвідка має доступ до всіх ваших пристроїв, вона здатна зазирнути вам у телефон і переглянути не лише ті фото, які ви виклали в загальний доступ, а й інтимні. А метадані вашого пристрою, за словами Сноудена, "можуть дати тому, хто стежить за вами, адресу місця, де ви провели минулу ніч, і відомості про те, о котрій ви встали вранці. Метадані показують усі місця, де ви побували протягом дня, повідомляють, скільки часу ви там пробули. Метадані розповідають, з ким ви контактували і хто контактував з вами".
Барак Обама - найбільш нетиповий політик у всьому світі, що зламав безліч умовностей за рахунок свого холодного розуму. 44-й президент США, який став першим темношкірим главою держави за всю історію країни. Лауреат Нобелівської премії миру 2009 року.
Шлях Барака Обами до величі та рішень, які він ухвалював на цьому шляху, можна зрозуміти через його світогляд, який змушував його відповідати на будь-який виклик, у зв'язку з чим гасло "Так, ми можемо" стало вичерпним для його кандидатури на посаду президента. Обама прагнув, щоб його президентство стало періодом можливостей для багатьох, а не для нечисленних обраних. Хоча ціною, яку йому довелося заплатити за ці зміни, стали рішучі перемовини і компроміси, він розвинув навички президента XXI століття, які контрастували з його відносною недосвідченістю та допомогли йому зробити Америку такою, про яку він мріяв юнаком.
Деніел Сміт - успішний британський письменник, редактор і дослідник документальної літератури. Його перший роман був номінований на звання кращий перший роман премії 2011 року, і був номінований на ІВБР Дублінської літературної премії.
Ґолда Меїр була першою жінкою — очільницею держави в новітній історії, однією із засновників Ізраїлю, успішною політикинею, справжньою «залізною леді». Її відданість створенню й захисту єврейської батьківщини від лютих ворогів та підступних союзників сформувала політику Близького Сходу наступних десятиліть. Вона стала «аномальним явищем» для тодішньої патріархальної влади, зокрема через свою залізну рішучість у поєднанні з шармом, доброзичливістю, безкомпромісністю та цілковитою відданістю своїй країні.
У цій захопливій біографії авторка знайомить читача з маловідо-мими фактами життя Ґолди Меїр, пояснюючи її складну мотивацію та ідеали, розповідаючи про особисті перемоги та розчарування цієї легендарної персони. Ґолда була справжньою супержінкою: дещиця від Емми Ґолдман, щось від Нельсона Мандели. Її неймовірна впевненість та сила волі змотивує вас на нові звершення.
Ім’я Девіда Лінча давно стало символом унікального, ні на кого не схожого митця, кожна нова робота якого одразу здобуває статус культової. Увійшовши в авангард світового кінематографу 1977 року з виходом фільму «Ґумкоголовий», з кожною наступною стрічкою Девід завойовував усе нові номінації та нагороди, а разом з ними – і серця фанатів його творчості. Запустивши серіал «Твін Пікс» у 1990 році, Девід Лінч став, без перебільшення, відомим на увесь світ, а фрази «Хто убив Лору Палмер?», «До біса смачна кава» та «Сови не те, чим здаються» перетворилися на популярні меми. Відтоді армія його прихильників лише зростає, так само як і щире захоплення його дивними, талановитими, химерними, оригінальними і справді геніальними стрічками.
Ця автобіографічна і водночас біографічна книжка авторства самого Девіда Лінча, а також відомої журналістки та критикині Крістін МакКенни дає змогу дізнатися про життя і становлення Девіда Лінча як митця, про речі, що вплинули на нього і в подальшому знайшли відображення у його світогляді та його кінострічках, а також зазирнути за лаштунки безмежної внутрішньої імперії Девіда Лінча.
