Починаються перші Данині канікули. Кращих годі собі уявити! Вона проводить їх разом із подругою Еллою Фрідою на острові у шхерах. Там усе інакше. Щовечора Даня розмовляє зі своїм татом по телефону. Та одного дня він з’являється на острові, та ще й привозить для Дані сюрприз. Цього Даня аж ніяк не сподівалася...
Це книжка про Даню – найщасливішу дівчинку на світі! Але цього дня вона сидить, втупивши очі в порожній стілець біля її парти. На ньому сиділа Елла Фріда до того, як переїхала в Норчепінґ. Відтоді там нікому не можна сидіти, бо де тоді сидітиме Елла Фріда, коли повернеться?
– Елла Фріда не повернеться, – каже вчителька.
– Це ще хтозна, – мимрить Даня.
Адже вона не з тих людей, що втрачають надію тільки тому, що все здається непоправним...
Мабуть, Даня найщасливіша людина в світі. Особливо тоді, коли іде до школи. О, як добре все починається! Потім стає ще краще. У неї з’являється подруга! А згодом стається те, до чого вона не готова. А тоді ще, ще і ще...
Цю неймовірно теплу історію про дитячу дружбу і щастя, якому немає кінця, написала шведська письменниця Рус Лаґеркранц. За свою чудову творчість вона відзначена багатьма преміями, поміж яких є найпрестижніші – премія імені Авґуста Стріндберґа та видавнича премія імені Астрід Ліндґрен. А так гарно проілюструвала дівчинку Даню художниця Ева Еріксон, що також нагороджена видавничою премією Астрід Ліндґрен..
Це знов Даня! Та, що найщасливіша дівчинка на світі! Тепер вона закінчує перший клас. Ось-ось та й почнуться літні канікули. Та раптом на Даню звалюється біда. Її всю проймає холод. Крижаний холод…
У далекій-предалекій магічній країні ельфів жила собі однамаленька піксі. Не було у неї ні друзів, ні гарних знайомих, навіть рідня її уникала. І все через те, що піксі мала одну незвичайну властивість — завжди казати правду, яка усім дошкуляла. Та одного дня її щирість усе ж таки допомогла знайти справжню дружбу. Не вірите? Слово честі Правдивої Піксі!
Книга “Три маленькі мавпочки” Квентіна Блейка та Емми Чічестер Кларк вже стала класикою літератури для дітей. Вона своєю веселою, активною та цікавою історією, яка ідеально поєднується з барвистими ілюстраціями, викликала справжній захват у юних читачів із багатьох країн світу.
Авторка й виконавиця пісень Лі Міер колись яскраво увірвалася в музичний світ і вважала, що зможе здійснити свою мрію і стати професійною співачкою!
Однак, згодом її популярність почала танути, а її твори отримували лише негативні відгуки. Тато Міер любить і оберігає доньку, але не підтримує її мрію стати зіркою. З розбитим серцем дівчина йде з дому… За три роки Міер знаходять непритомною на вулиці з альбомом для малювання в руках. Прийшовши до тями, дівчина усвідомлює, що нічого не пам’ятає.
За допомогою малюнків Гонконгу з цього таємничого альбому вона вирушає на пошуки втрачених спогадів.
Живе собі в чарівному лісі малий Зайчик. І ось напередодні Різдва в його житті трапляється радісна подія: найліпший друг запрошує на гостину, щоб відсвяткувати вкупі. Нумо супроводжувати вуханя в цій подорожі й допомагати в пошуках прегарного подарунка для приятеля!
Книжка має 5 великих «віконець», у які можна заглянути всередину осель лісових звірів, а також макети для паперових іграшок, які можна змайструвати разом із батьками.
Ярослава Стріха, перекладачка видання:
«“Маус. Історія вцілілого” Арта Шпіґельмана (1980-1991) – автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. І формула “свого часу” тут є великою умовністю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в іншому часі (мирному, повоєнному, віддаленому від злочинів минулого). Насправді ж історичний досвід значно ближче, ніж хочеться сподіватися, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаємося з історії – великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперішнє (і дим від крематорію Аушвіцу, про який батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від цигарки оповідача). Значною мірою, “Маус” досліджує саме те, як можна приручити минуле і жити з ним далі.
Головний герой “Мауса” розпитує батька про довоєнне життя і досвід під час Голокосту, щоб створити про це комікс. “Маус” – один із найцікавіших літературних текстів про травму другого-третього покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається привласнити й переповісти по-своєму досвід, що опирається оповіданню, знайшовший власний голос, всупереч тиску традиції. У нашому закутку Європи між великими історичними травмами ніколи не минало більше кількох поколінь, а в нас травматичний досвід тих, кого особисто не зачепила трагедія, але кому все одно доведеться жити із провиною вцілілого і жахом секонд-генд, проговорено мало, тож “Маус” не лише актуальний для багатьох, якщо не всіх потенційних читачів, а й заповнює напівпорожню нішу.
“Маус” – єдиний на сьогодні комікс, що здобув Пулітцерівську премію, й один із перших, що привернув широку увагу дослідників, ставши певною віхою в історії цього медіуму. Крім того, доти українському читачеві були доступні здебільшого американські мейнстримові комікси, а “Маус” познайомить із андеґраундним коміксом, з його окремішньою естетикою й художньою генеалогією».
Обидві частини роману вийдуть у «Видавництві» під однією оправою. Переклад з англійської Ярослави Стріхи. Летеринг Світлани Самохіної. Редактор Віктор Мартинюк. Коректорка Марина Гетманець.
