Творчість видатної української письменниці присвячено зображенню життя українського селянства за умов кріпацтва. У повістях і оповіданнях, представлених в цій збірці, розповідь ведеться від імені героїв чи близьких для них людей. Ідеться переважно про приниження людської гідності, знущання, яких зазнали українці від кріпосників, а також про різні трагедії в селянських родинах. Поетизуючи вірність у коханні та дружбі, взаєморозуміння в сім’ях, Марко Вовчок осуджувала родинний деспотизм, зрадливість, егоїзм, будь-які вияви ворожнечі.
 

Твори письменниці посіли поважне місце поряд із найкращими творами світової літератури про селянство. Вони відіграли величезну роль у розвитку художньої літератури, літературної мови і суспільної думки в Україні.