Колись скульптор Пігмаліон вирізьбив із мармуру прекрасну Галатею. Її врода була такою неперевершеною, що автор закохався у своє творіння і попросив Афродіту оживити статую. У п'єсі Бернарда Шоу таким творцем стає професор фонетики Генрі Гігінс, який побився об заклад, що за шість місяців зможе перетворити просту неосвічену квіткарку на леді з вищого світу. І йому це вдалося! Та як далі розгортатиметься сюжет? І чи знадобиться допомога Афродіти?

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — всесвітньо відомий англійський письменник.

Орвелл зростав у аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції. Розчарувавшись в системі, пішов у відставку, жив у Лондоні, потім у Парижі, де заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й есе. За його словами, він «покутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував п’ять років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».

Повість «У злиднях Парижа і Лондона» автобіографічна, автор мав на меті привернути увагу суспільства до бідності, що існує у таких заможних містах. Повість була видана 1933 року. Це перший великий твір письменника і він тут вперше використав псевдонімом «Джордж Орвелл».