А зараз поговоримо про кохання! Так, навіть для тварин з ферми ця тема актуальна. Про нього завжди багато говорять, особливо по телевізору: серіали, телепередачі, шоу, та що там перераховувати — усі ми рухаємося в ритмі часу. А чи чули Ви про симптоми закоханості у поні? Якщо ні, то зараз розповім усе й по порядку. Ці справи інтимні не мали б свого початку, якщо б хазяйка з Лоттою, поні, Графинею та Оле не поїхали з тортиком до Доннергаврика, вибачитися за той «славнозвісний» турнір. Ці відвідини стали шоком для жителів ферми Блюмхенгофу, бо вони вперше побачили, як двоногі б’ють тварин. Вони ображали новеньку поні, яку Доннергаврик купив у своєї подруги. Так, видовище не з приємних, проте усі, крім Шоко, змогли швидко переключитися з тої неприємності. А ось йому наступного ранку навіть овес був «якийсь не такий». У животі бурчить, ноги не несуть, друзі не надихають... Бруно, Кекс, Шоко й Тоні вирішили одностайно: «У Шоко хвороба закоханості!». Як не сперечайся — друзів не обманеш. Тут і до лікаря ходити не треба. Та що ж робити, як він навіть імені не знає? Бруно радить Шоко піти та познайомитися. Не знаю, як він дійшов, проте, ще не наблизившись до ферми, помітив причину своїх душевних переживань. Як виявилося, дівчинка-поні мала дивовижне ім’я — Ельфа! Від нього у животі Шоко літали метелики. Тих метеликів він вхоплював частіше, ніж їв та спав. У «справах любовних» не обійдешся лише метеликами, є й проблеми. Перша з них була найсуттєвішою. Виявляється, «конячої мови», зрозумілої для усіх коней, просто не існує. Ельфа говорила ісландською, а Шоко й Бруно німецькою. Та якщо у справі фігурує кохання — пристосуватися можна. Друзі повернулися пізно вночі. Знайшли і ще один симптом — нічні прогулянки, а там і зоряне небо, романтика та усілякі «рожеві» дрібнички. Що тільки не робилося з бідним поні! Викликали навіть ветеринара! Тож Шоко нарешті зрозумів, що відчував Бруно, коли лікував свою «хворобу», хоч і зробив для себе висновок, що закоханим бути краще, ніж хворим. Бруно, Кекс і Тоні зрозуміли, що треба діяти, а тому вирішили скерувати Шоко на важливу операцію «Ельфо, я врятую тебе». Як добре, коли друзі розуміють тебе і у разі чого будуть поряд. Та без допомоги Кавалера обійтися вони не могли. Метод впливу на нього обрали специфічний – просто дали зрозуміти, що Графиня відчуває пришвидшене калатання серця при згадуванні про його скромну персону. «Тут пахне сіном, землею та Ельфою»… Діагноз Шоко стрімко розвивався. Перша операція обернулася невдачею, бо коли з’являються двоногі — усе летить шкереберть. Фраза «ми повернемось» прозвучала з такою надією та сподіванням, що інакше просто не могло й бути. Повернулися! Кекс, Тоні, Бруно й Шоко! Для другої операції оголошено підсилення, цього разу все має бути «льохко», бо Шоко має супер-поні ідею. Вона була досить заплутана, можна сказати у стилі Шоко, проте надзвичайно перспективна. Щоб хазяйка не помітила зникнення Шоко й Бруно, з ферми мають втекти Кекс і Тоні. Ельфу не складно було переконати, бо на фермі Блюмхенгоф було дійсно добре та затишно. Двоногі не заходили під навіс, Ельфа потроху розуміла Шоко й звикала. Але там де кохання, там і шалені перипетії. Через деякий час упертюха Шоко викрили, та не тільки хазяйка з Лоттою, а ще страшніше — сам Доннергаврик, поряд з ним був і Земель. Звичайно, примчалися забрати своє «господарство». Дівчинку-поні рятували усі, та так, що Доннергаврик кричав у весь голос: «Та вони просто НАВІЖЕНІ». Операція минула успішно, та все сталося не так, як гадалося. Від фізичного знущання Ельфа врятована, та жити поряд із Шоко не буде. Вона поїде у Даммбюль. Кохання на відстані можливе? У кожного своя відповідь на це питання, та Шоко урочисто пообіцяв провідувати Ельфу якомога частіше, не тільки він, а й Лотта, Кекс, Тоні, Бруно… Кохання може (пройти) подолати всі перешкоди і не важливо, хто до нестями закоханий — тварина чи людина!