Книжка «Одрі Хепберн» — це біографія унікальної жінки ХХ століття. Історія Одрі Хепберн вчить як долати труднощі, бути настирливим та відстоювати свою думку. Актриса знала, що потрібно вірити в себе, в свою унікальність та неповторність.
Відправка замовлень - 4 квітня
Книжка «Одрі Хепберн» — це біографія унікальної жінки ХХ століття. Історія Одрі Хепберн вчить як долати труднощі, бути настирливим та відстоювати свою думку. Актриса знала, що потрібно вірити в себе, в свою унікальність та неповторність.
Продовження улюбленої серії картонок з клапанами для найменьших діточок. Ніжні,чарівні ілюстрації не залишать дітей байдужими, а цікава інформація що з чого зроблено буде дуже корисною.
Рись - дивовижний і загадковий звір, який мешкає в Капатах, на Поліссі та в інших місцях України. Це справжня хижачка, але життю її також загрожує небезпека. Коли рись дбає про малих рисенят, вона завжди насторожі. Готові підглянути за турботливою мамою-риссю та її грайливими малюками?Захоплива історія, цікаві факти й барвисті ілюстрації допоможуть дітям і дорослим дізнатися більше про чарівний світ природи та її мешканців.
Роман "Медуза-Ґорґона" є питомою частиною художнього тетраедра, створеного за принципом пірамідки Рубика: разом із "Загублені в часі", "Інстинкт саранчі" та "Знехтувані Ноєм" роман "Медуза-Ґорґона" становить єдине ціле.
У книзі зібрані легенди із федеральних земель та регіонів Австрії: Бурґенланду, Нижньої Австрії, Верхньої Австрії, Зальцбурґа, Штирії, Каринтії, Тіролю, Форарльберґу та Відня.
«У XIV столітті легенди (німецькою вони звучать як «Sage»; це слово походить від старонім. «saga» та середньоверхньонім. «sage» й означає «розмова, вислів») тлумачили як «незасвідчені розповіді про минуле». Втім, лише у XVIII та XIX столітті (брати Ґрімм) це поняття набуло популярності. Легенди, як і казки, розповідали в душевному товаристві, проте, на відміну від казок, у них вартувало вірити. Оповідач міг бути свідком подій, а інформацію про місце, час дії та імена з усією серйозністю передавали з покоління в покоління. Натомість у казці точних вказівок немає, тут обмежуються лише неоднозначним: «Давним-давно…» Казки переважно мають щасливий фінал: «І якщо вони не померли, то живуть і донині». У легендах кінцівка здебільшого сумна або моралізаторська» (Андреас Веннінґер).