Відправка замовлень - 6 жовтня
«Чому і як? Такі собі казочки» — це та сама всесвітньо відома збірка оповідок, але в новітньому українському переказі, який робить книгу зрозумілішою і цікавішою для сучасних юних читачів. Перекладач прагнув якнайкраще передати неповторний дух збірки, який напрочуд вдало підкреслюють і дотепні малюнки Валерія Харченка. Ця книга обов’язково сподобається і дітям, і дорослим. Адже Редьярд Кіплінг недарма вже понад сто років посідає заслужене місце серед найкращих дитячих письменників світу, а ця збірка вважається хоч і невеликою, але справжньою «перлинкою» його творчості. У своїх оповідках письменник дає відповіді на зовсім несподівані питання: звідки в леопарда з’явилися плями, у верблюда — горб, а в слона — довгий хобот, або ж як колись давно люди вигадали письмо й літери. Автор ніби веде живу розмову зі слухачами: тут і пестливі звертання, і жартівливі «важливі нагадування», і застереження малим непослухам.
Товариство мисливців зазнало поразки. Йо може нарешті зітхнути з полегшенням та готуватися до своїх випускних іспитів. Але, коли з’являється загадкове пророцтво і довкола починають відбуватися дивні речі, Адріан та Йо вже не впевнені, що небезпека лишилася позаду… Схоже, навіть Конні та Фінн беруть участь у цих незрозумілих подіях, тож закономірно постає питання: хто друг, а хто ворог? Для старшого шкільного віку.
Вінтер — справжня місячанка й справжня принцеса. Як усі місячани, вона має дар впливати на свідомість, але радше помре, ніж скористається ним. Бо ж її гарненька голівка забита геть іншим. Не хитромудрі інтриги, не жага світового панування гріють ніжне серденько дівчини. Принцеса не прагне того, що пожирає розум і серце її мачухи, королеви Левани. Так само огидний їй і Емері Парк, верховний тавматург та улюблений посіпака королеви, який мріє взяти Вінтер за дружину. Принцеса любить арктичного білого вовка Рю, а ще просто марить гвардійцем Джейсіном, своїм вартовим. Однак раптом світ дівчини розбиває на друзки найдивакуватіша компанія на краденому космольоті: Сіндер, або принцеса Селена, та її строкатий почет перевертають життя Вінтер. Вони готові на все, щоб здолати її мачуху: від палких приголомшливих викриттів у залі суду до штурму королівського палацу з армією людинововків. І Вінтер! Вона теж готова… але оця її слабкість до цукрених карамельних яблучок.
Все життя їй казали, що вона слабка й негарна. Все життя за нею доглядали, але не любили. Все життя вона вважала себе зайвою та поводилася тихо, як мишка, щоб не обтяжувати собою родину.
Але одного дня все раптом змінилося, і Ельза опинилася в новому, невідомому їй світі. Їй довелося багато працювати, опиратися голоду та підтримувати близьких людей. Кров піонерів Дикого Заходу, що до часу тихо текла в жилах розніженої дівчини, в лиху годину далася взнаки. Виявилося, що Ельза не з тих, хто легко здається.
Перо американської письменниці Крістін Генни належить людям, сильним духом, тим, хто перед лицем небезпеки не складає зброї, а виявляє найкращі риси свого характеру. Роман «Чотири вітри» — не виняток. Він надихає і кличе до боротьби з обставинами, з людським присудом, до боротьби за любов і світло.
Ми самі не знаємо, на що здатні, аж доки доля змусить нас до опору.
Кшиштоф Бохус (нар. 1955 р. у Квідзині) — відомий польський журналіст, оглядач, письменник. У циклі історичних детективів про слідчого Кристіана Абеля автор спробував поєднати захопливу фабулу з елементами містики, нуару і любовно-сентиментального роману з етнографічними та краєзнавчими нарисами Східного Помор’я. Його головний герой — проникливий інтелігентний поліцейський, людина широкого розумового кругозору. Він помічає речі, невидимі для інших, і завзято добивається істини.
...1944 рік. Після восьми років еміграції в Голландії Абель змушений повернутися до Ґданська, щоб знайти свою зниклу у Роттердамі п’ятирічну доньку Анну, а попри це він має розслідувати вбивства двох високопоставлених німецьких офіцерів. Часу на розшуки майже немає, й Абелю доведеться неабияк постаратися, щоб вижити, знайти доньку і з’ясувати, хто насправді стоїть за цими таємничими злочинами.
