Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
«100 КАЗОК. 3-й том» — завершальна книжка тритомного зібрання найкращих українських народних казок за редакцією Івана Малковича з малюнкам и провідних українських ілюстраторів.
«100 КАЗОК» — одне з найважливіших кольорових видань «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ».
«Чому і як? Такі собі казочки» — це та сама всесвітньо відома збірка оповідок, але в новітньому українському переказі, який робить книгу зрозумілішою і цікавішою для сучасних юних читачів. Перекладач прагнув якнайкраще передати неповторний дух збірки, який напрочуд вдало підкреслюють і дотепні малюнки Валерія Харченка. Ця книга обов’язково сподобається і дітям, і дорослим. Адже Редьярд Кіплінг недарма вже понад сто років посідає заслужене місце серед найкращих дитячих письменників світу, а ця збірка вважається хоч і невеликою, але справжньою «перлинкою» його творчості. У своїх оповідках письменник дає відповіді на зовсім несподівані питання: звідки в леопарда з’явилися плями, у верблюда — горб, а в слона — довгий хобот, або ж як колись давно люди вигадали письмо й літери. Автор ніби веде живу розмову зі слухачами: тут і пестливі звертання, і жартівливі «важливі нагадування», і застереження малим непослухам.
Ми живі, поки ми віримо
Вірі Тихій – 72. Вона – колишня вчителька української мови, яка навіть уявити не могла, що опиниться у Будинку для літніх людей, куди її привезе єдиний і такий коханий син…
Але влітку 2022-го року Віра Петрівна залишається сама: син Толя день і ніч волонтерить, а невістка з дітьми вимушено евакуюються за кордон. Можливо, з хворим серцем й небезпекою навколо дійсно краще перебути поки тут — під наглядом медиків, у компанії «однолітків»?
Та замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає у Будинку зранених, колючих стариганів, що з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій.
Що приховують ці самотні старечі серця? І які труднощі здатне витримати материнське серце?
«Там, де заходить сонце» – книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході.
Що робити, якщо тобі від початку не пощастило в житті? Коли ти народився настільки незугарним і некрасивим, що ще цуценям тебе покинули на звалищі за містом? Звісно ж, не опускати лапи й шукати своє щастя! Упертий крихітний Песик, що має найкращий нюх серед чотирилапих Ніцци, вирішує сам творити свою долю: він вирушає на пошуки господині — ніжної маленької дівчинки, яка пахне яблуками. А що, як омріяна господиня не завжди буває ніжною, що, як інколи вона просто вередливе й розбещене дівчисько? Виявляється, знайти свою людину — це тільки половина справи. Побудувати стосунки з тим, хто сприймає тебе як іграшку, — важке й відповідальне завдання. Та кмітливий Песик не здається: з допомогою друзів він таки «приручить» свою господиню.
Молодість професорської доньки Лідочки Вербицької здається безхмарною: турботлива мама й коханий чоловік, гарна квартира, перспективна робота. Але родина дівчини має чимало темних таємниць, і Лідин брат, що ніколи не виходить з кімнати, - не єдина маріонетка в руках матері!
Підступ і брехня - ось на чому мати побудувала родинну ідилію!
Власного щастя Ліда може зректися сама. Адже мати все - і все втратити, виявляється, не так і складно. Особливо якщо твоя мати - твоє все…
