Відправка замовлень - 20 серпня
Книжечка «Транспорт» розкаже вашому малюкові про всі види транспорту: водний, громадський, спортивний. У книзі, створеній для маленьких діток, подано близько 12 видів машин! Разом із Сашком ваш малюк подорожуватиме цікавими місцями, шукатиме мрійливого Блим-Блима, іграшкового друга, що постійно губиться у місті. Допоможе розширити словниковий запас крихітки, потренує кмітливість, слухову увагу й ознайомить із властивостями предметів завдяки загадкам.
«Друзі пізнаються в біді» — цей крилатий вислів належить «батькові байки» Езопу.
2600 років тому раб Езоп створив понад 400 байок. Увесь цей час їх переказували з уст в уста, і в такий спосіб до нас дійшло близько 100 творів. Найновіший переказ байок Езопа для цієї книжки зробив справжнісінький казкар, «український соловейко» Олександр Виженко. Він переказав 35 байок!
На творах Езопа вчилися діти за часів Арістофана в Афінах. Відтоді багато змінилося, та людські вади лишилися тими самими. Чому так? Може, тому, що багатьом людям в дитинстві ніхто не читав байок Езопа? ;-) Ця збірка може стати «щепленням» проти жадібності, ліні, пихи, невдячності та інших вад.
Сила байок Езопа не в повчальних висновках, а в «езоповій мові», алегоричних образах тварин: Вовк втілює жорстокість, Лисиця — хитрість, Орел — шляхетність тощо. Саме в такому вигляді ідея стає зрозумілою дитині.
З казки про рукавичку починається наше дитинство. Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, кабан-іклан, ведмідь-набрідь — ці неперевершені герої тішили ще твоїх пра-пра-пра-пра-пра-пра-пра-дідусів і бабусь, і неодмінно ще тішитимуть твоїх пра-пра-пра-пра-пра-пра-пра-внуків і внучок. А ця книжечка розповідає про щасливу різдвяну пригоду, яка трапилася з твоїми улюбленими героями після того, як вони оселилися в рукавичці.
Екранізовано в 2008 році, в головних ролях Сем Роквелл та Анжеліка Г’юстон
Мати Віктора Манчіні перебуває в лікарні для душевнохворих. Догляд за нею відчутно б’є по кишені, проте Віктор, як відданий син, вигадує надзвичайний спосіб заробітку.
Він ходить по ресторанах та вдає, ніби давиться їжею, і коли хтось «рятує» його, то він, вдячний, оповідає журливу історію життя. Співчуття спасителя й бажання допомогти згодом трансформуються у виписані чеки, які Віктор безперешкодно використовує.
Між фальшивими виступами із задухою чоловік ходить до клубу сексоголіків та навідує матір, хвороба Альцгеймера якої приховує приголомшливу правду про його народження…
Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.
Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?
Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком, дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.
