Нова монографія професора Петра Іванишина у формі нарисів висвітлює низку методологічних і теоретико-літературних питань з позицій націософської герменевтики. Студія присвячена трьом важливим напрямам сучасної теоретичної літературології: методології науки про літературу, феноменові художності письменства, теорії будови та тлумачення літературного твору. З національно-екзистенціальних позицій автор ретельно інтерпретує низку важливих літературознавчих підходів (герменевтику, постколоніальну критику, націологічний метод, інтертекстуальність, постструктуралізм), теоретичних понять (культурний націоналізм і культурний імперіалізм, національний імператив, національні емпатія та абстрагування, нігілістична естетика, філософія творчості, художність і її критерії, великий письменник, популярна література і кітч, сенс і його структура, літературна комунікація, текст і твір, будова літературного твору) та методологічний потенціал низки філософських, художніх та наукових досвідів (Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Д.Донцова, Є.Маланюка, О.Ольжича, Л.Луціва, Л.Костенко, Д.Павличка, Е.Саїда).

Нова монографія професора Петра Іванишина присвячена націософській герменевтиці, яка ще відома як націоцентрична чи національно-екзистенціальна теорія розуміння. У монографії у межах концептуальних нарисів досліджуються різні філософські, методологічні та наукові аспекти цього фундаменту гуманітарних наук. Ідеться про органічний для української традиції, базований на національному імперативі спосіб мислення і тлумачення в категоріх та екзистенціалах захисту, утвердження та розвитку національного буття. У студії дається поняття герменевтики і стисло простежується її розвиток, розглядаються основні представники та осмислюються герменевтичні поняття (передрозуміння, література, сенс, істина, мова, канонізація), на прикладі характерних досвідів (Т.Шевченко, І.Франко, М.Нордау, М.Євшан, Д.Донцов, Г.Зедльмаєр, Л.Білецький, Є.Маланюк, Ю.Клен, В.Іванишин, І.Денисюк, Т.Салига, М.Феллер) простежується розвиток націософського способу трактування і залучаються доречні художній, релігійний та інокультурний контексти. Окремо наголошується на феномені національної літератури як ефективному художньому способові тлумачення буття. Видання розраховане на всіх тих, хто прагне сформувати вивірений, самостійний україноцентричний світогляд, хто хоче краще розуміти себе, світ, свою Батьківщину і її загрози, хто шукає надійних, перевірених часом методологічних моделей у філософії та сфері наук про дух, передусім у літературознавстві, мовознавстві, історіографії, культурології, націології, політології, психології. Саме на ґрунті націософської герменевтики варто також вибудовувати ефективні стратегії української Перемоги в московсько-українській війні.

П’ять років пройшло після отримання українськими православними віруючими Томосу про автокефалію. Окрім політичного, українці формально завершили й процес духовного звільнення від московсько-російської імперії. Проте московське православ’я в Україні не полишає своїх позицій. Причин цього багато, але є одна спільна – ще не відбулося повного «розмосковлення» нашої історії, культури, політики. Повномасштабне вторгнення в Україну російської армії актуалізувало і прискорило ці процеси – наші села і міста звільняються від багатьох московських маркерів, у тому числі й церковних.

Повільно, але приходить й розуміння того, що такими ж маркерами московства, як шовіністи «пушкін» чи «толстой», є й московські святі, на кшталт Олександра Невського, Андрія Боголюбського чи Матрони Московської. Нам потрібне не лише теоретичне спростування десятків церковних міфів, які супроводжують історію православ’я в Україні уже понад триста років, але й практичне донесення цієї інформації до людей. Саме на це й спрямована дана праця – тут розглянуто ті питання у розвитку православ’я в Україні, які нині найчастіше стають об’єктами маніпулювання московської церковної пропаганди.

Раблезіанський роман «Пан Халявський» Г.Квітки-Основ’яненка (1778–1843) належить до знакових творів класичної української літератури. Він став однією з вершин сміховинної української культури. Це було прощання молодої нації зі своїм химерно-занепадницьким минулим. Сатира автора спрямована на висміювання психології і суспільної поведінки здегенерованої верстви українських малоросів, які під виглядом «російського дворянства» провадили своє паразитарне й нікчемне життя.

Хоча твір написаний російською мовою, проте, він став явищем українського національного самоусвідомлення, певною інтелектуальною віхою у відштовхуванні нового українства від малоросійської ментальності, від традицій пристосуванства й безнаціонального вегетування. 

На публікацію даних праць Степана Бандери нас підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти.

Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для цілого людства і вона може не просто повторитися а й розширюватися, якщо не знищити імперію повністю з подальшим формуванням на її території національних держав сьогодні поневолених народів.

Видання представляє творчу спадщину провідного автора вісниківського середовища Євгена Маланюка (1897-1968), присвячену широкій темі російської ментальності, цивілізації, культури та історії, а також охоплює проблематику становлення і розвитку малоросійства як специфічного феномену. Збірник склали головні його есе на ці теми, які дають можливість «розітнути» складну проблематику російського імперіалізму та російської імперської культури як глобально деструктивних і штучних проєктів, що так фатально відбилися на історії і культурі багатьох народів Східної Европи, передусім українства. Есеїстика містить також велику кількість глибоких спостережень автора про національне буття на перетині розвитку історичних процесів, художньої літератури, етнопсихології і культури.
    

Книга рекомендується для культурологів, філософів, істориків, літературознавців, етнопсихологів та широкого кола читачів, зацікавлених українською національною проблематикою.

У книзі містяться матеріали провідних вчених та дослідників економічного націоналізму, аналіз світового досвіду, рецепти всебічних, структурних соціально-економічних реформ в Україні, практичне втілення засад економічного націоналізму. Ідейно наслідуючи ОУН, сучасні дослідники та практики кінцевим результатом реформ визначають соціальну та національну справедливість, яка дозволить нації нарешті зреалізувати успішний проект Української Самостійної Соборної Держави.

У книгу також увійшли найкращі роботи міжнародного конкурсу для молодих науковців на тему «Економічний націоналізм як формула українського прориву», в яких розкрито питання інвестиційної політики, розвитку малого та середнього підприємництва, міграції трудових ресурсів, національних економічних інтересів.

Матеріали включають доробок науковців, політиків, молодих дослідників, учасників російсько-української війни.

Книжка «Мова і нація», авторства викладачів Дрогобицького університету, вперше побачила світ 1990-го року в бурхливі часи розпаду совєтської імперії та розгортання чергового етапу українського національного відродження. Відразу ж стала бестселером і класикою лінгвонаціологічної думки. Вельми актуальна вона і в наш тривожний час московсько-української війни, коли загострилася проблема виживання української культури, нації, держави. Проблема мови також постійно присутня в сучасних суспільно-політичних дискусіях. На жаль, в цей доленосний період нашої історії не всі ще розуміють її роль як людинонотворчого, націотворчого і державотворчого фактора.

Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному ґрунті, подає науковий матеріал, потрібний кожному громадянинові для вироблення мовозначвого світогляду...

Розвідка присвячена перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині у лютому – квітні 1944 р. У ній розповідається про антипартизанські операції, сутички і бої з Червоною армією та звернено увагу на відносини між українським підпіллям та вояками батальйону.

Книжка адресована усім, хто цікавиться діяльністю військових формувань утворених з українців під час Другої світової війни, а також буде корисною історикам, науковцям, викладачам, студентам і краєзнавцям.

Чи справді історія Галичини починається тільки від 1772 р.? Які внутрішні загрозливі виклики пережив цей край у ХІХ ст.? Чи виконала Галичина свою роль «Українського П’ємонту»? Якою була місія провідних галицьких інтелектуалів? Яким є геополітичне значення регіону? Чи стане Галичина сучасною «Українською Баварією»? Ці та багато інших проблем трактуються в книзі відомого есеїста-культуролога, літературознавця, історіософа та політолога Олега Багана, який знаходить для них оригінальні, публіцистично актуалізовані насвітлення. Книга складається із серії студій та есе, які цілісно формують монографічне дослідження специфіки галицької ідентичності та культурної свідомості.

Видання адресоване культурологам, літературознавцям, історикам, політологам, студентам-гуманітаріям, широкому колові шанувальників української минувшини та культури.

Книга містить короткий популярний виклад подій українського націоналістичного руху ХХ ст. (до 1950 р.), розповідає про етапи його розвитку і становлення. В окремому розділі описано ґенезу націоналізму, визрівання його ідей. Опис історії УВО-ОУН чергується з аналітичними роздумами над періодами їхньої складної історії та ідеологічною проблематикою. Значне місце присвячено історії УПА.

Видання рекомендується всім, хто не байдужий до української історії, передусім школярам старших класів, студентам, учасникам молодіжного націоналістичного руху.

Монографія присвячена воєнно-політичній діяльності ОУН у 1929–1939 роках, формуванню воєнної доктрини та геополітичної стратегії українського визвольного руху. У дослідженні проаналізовано розвиток структури, підготовку військово-політичних кадрів та діяльність ОУН в Україні та на еміграції. Також детально висвітлено участь націоналістів у державотворенні в Карпатській Україні, розбудові Карпатської Січі, їхню діяльність напередодні та на початку Другої світової війни.

Розв’язана москвою широкомаштабна війна проти України спричинила дискусії на тему візуалізації Української Перемоги. Якою ми її хочемо бачити? Однозначна відповідь націоналістів звучить так:

1) розвал московської імперії.
2) сильна Українська Національна Держава.

Якщо реалізація другого пункту залежить виключно від нас, то перший реалізувати без підтримки заходу зараз буде майже не реально. Брюссель і Вашингтон бояться розвалу Росії. Щоб нейтралізувати ці страхи та заручитися відповідною підтримкою, погляньмо в алгоритми дій наших попередників.

Пропозиції ОУН у 20-му столітті Вашингтон відкинув, що призвело до багатьох проблем у майбутньому. Це питання звучить і зараз. Час аналізувати досвід минулих помилок, щоб не повторити їх тепер. Для встановлення порядку на сході Європи московська імперія має бути знищена і при плануванні цього епохального акту вартує нагадати собі пропозиції до практичних дій від Степана Бандери, які досі не втрачають актуальності.

Публікацію здійснено за виданням ОУН 1978 року (Мюнхен) за редакцією Данила Чайковського та Степана Ленкавського.

Дмитро Донцов був першим українським політичним мислителем та ідеологом, який розпочав цілісну критику російської цивілізації і ментальності як глобальних загроз для України і Європи. Його публікації перед 1-ю Світовою війною на цю тему підштовхнули українців до переосмислення 200-річного союзу двох православних народів і виявлення правдивих причин глибинного розходження між ними.

Збірку склали головні праці автора на російську тематику переважно першого періоду його творчості 1910 – 1930-х рр., коли він зумів пояснити найвиразніші ознаки російського імперіалізму, культури та менталітету. Студія «Дух Росії», хоч і була видана у 1961 р. німецькою мовою, проте цілком передає концептуалістику ранніх виступів Д. Донцова.

Видання рекомендується для політологів, філософів, культурологів, літературознавців та всіх, зацікавлених у проблематиці глобальних війн та протистоянь між цивілізаціями.

Книга «Апостольство меча» руйнує численні стереотипи щодо християнського ставлення до питань війни, революції та інших випадків застосування сили, аналізує витоки псевдохристиянського пацифізму, піднімає тему християнського підходу до володіння зброєю.

⠀
Книга буде корисною священникам, богословам, філософам, широкому загалу читачів, тим, хто шукає морально-світоглядні орієнтири, будучи безпосередньо залученим до силової діяльності.

«Українська ідея» - збірник філософських, наукових, політологічних, публіцистичних праць відомого вченого та громадського діяча, Провідника Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Петровича Іванишина (1944-2007), присвячених проблемам українського національного відродження, державотворення, осмислення та популяризації національно-екзистенціальної методології інтерпретації. У них автор розкриває й обґрунтовує конструктивно-творчу суть і безальтернативність українського націоналізму як основи українського національного мислення і діяння, життєву необхідність реалізації української національної ідеї - ідеї державного самоутвердження української нації через створення української національної держави із всеохопною системою українського національного народовладдя.

Видання розраховане передусім на тих національно пробуджених і політично активних читачів, яких турбує стан української нації і доля України.

У цій книзі Павла Штепи - автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» - подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно-конфесійному та ін. аспектах.

Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому - залежно від ставлення до української ідеї - воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п'ятиколонників на українській землі.

Адресоване науковцям, політикам, студентам, широкому загалові читачів.

До книги увійшли статті учасників X Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали проблеми майбутнього: як буде розвиватися Україна після Перемоги? Яке місце посяде Київ на геополітичній шахівниці? Яким буде суспільно-політичний устрій, розвиток економіки, культури? Врешті, як впливатиме війна на покоління переможців і на розвиток держави і суспільства?

Вагомою часткою цьогорічного видання стали кращі роботи учасників вже третього в рамках Бандерівських читань конкурсу есе для студентів, молодих дослідників під назвою «Філософія української перемоги. Візія Великої України». Молодь ставить найглибші питання, переймається не лише проблемами військової сили чи економічного розвитку, але й культурним фактором, ідейним впливом на глобальному рівні.

Чимало дописувачів — безпосередні учасники московсько-української війни, що бачать неминучість Перемоги і закликають міркувати про сценарії майбутнього.

До збірника увійшли матеріали виступів учасників IX Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали такі проблеми, як усвідомлення, чим є і чим не є український націоналізм у XXI столітті; завдання і форми діяльності націоналістичного руху: виклики і відповіді; ліволібе-ральний зашморг на шиї освіти: як здолати нав'язувані трансформації; націоналістична візія освітнього і виховного процесу. Матеріали включають доробки науковців, політиків, громадських діячів, ветеранів російсько-української війни.

До збірки вибраних праць провідного теоретика українського вольового націоналізму увійшли його важливі й промовисті твори 1920-х рр., які стали класикою української політичної думки. Тоді щойно розцвів талант Д. Донцова як публіциста й політичного філософа, він став найвпливовішою ідейною постаттю Західної України та еміграції, очолив знаменитий журнал «Літературно-науковий вістник».

Книга «Підстави нашої політики» (Відень, 1921) відкривала нову епоху в українському історичному бутті, на її ідеалах і принципах формувалося нове покоління українських націоналістів, яке невдовзі створило героїку ОУН і УПА. Збірку доповнили брошури «Що таке інтернаціоналізм?» та «Політика принципіальна і опортуністична», кращі ідеологічні есе та статті, які демонструють талант автора як чудового аналітика, оригінального концептуаліста, неперевершеного полеміста. Сумарно ці твори дають цілісне уявлення про той комплекс ідей та настроїв, яким жило праве українство на вільних від большевизму теренах.

З іменем Степана Бандери нерозривно пов'язаний найяскравіший період боротьби українського народу за свою свободу і національну державу У цій книзі вміщено вибрані праці Степана Бандери з проблем теорії націоналізму, організованого націоналістичного руху, завдань і форм національно-визвольної революції.

«Основною темою цієї нашої розвідки є націократія, себто концепція державно-політичного й соціяльно-економічного устрою, що її заступає сучасний організований український націоналізм. Працю свою рекомендуємо насамперед увазі провідних націоналістичних кадрів. Обмежений розмір цієї книжки приневолив нас надати розвідці схематичний характер, проте сподіємося, що й у такій обробітці вона дає відповідь на ряд актуальних для українського націоналізму питань.»

У книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів аналізуються передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку і занепаду Російської імперії. Автор з позицій патріота України всебічно розглядає історичне підґрунтя визвольних змагань свого народу за здобуття незалежності, створення української держави, пророкує їхнє переможне завершення. Ця книга є скороченим варіантом видання 1968 року, що здійснене в Торонто (Канада). Зокрема, вилучено ряд використаних автором матеріалів тогочасної радянської преси, які спростовані плином часу, втратили свою актуальність.

Книга розрахована як на фахівців - істориків, політологів, так і на широкого масового читача.

Пропоноване видання – збірник праць видатного українського філософа і вченого-філолога, теоретика і практика українського націоналізму, засновника і Провідника ВО «Тризуб» імені Степана Бандери полковника Василя Іванишина (1944-2007). У них автор з позицій націософської герменевтики витлумачує низку важливих для формування й утвердження української національної ідеї та формування націоналістичного руху лідерських персоналій – письменника, художника і філософа Тараса Шевченка (1814-1861), філософа Дмитра Донцова (1883-1973), Провідника ОУН Євгена Коновальця (1891-1938) і Провідника та мислителя Степана Бандеру (1909-1959). Збірка вирізняється легким стилем і переконливою та стислою формою викладу.

Видання розраховане передусім на тих національно пробуджених і політично активних читачів, яких цікавить істина, турбує стан української нації і доля України.