У свої двадцять років Моллі Шекспір знає достатньо. З маленького шахтарського містечка в Англії вона потрапила до самого Оксфорда. Там студіювала Декарта і Канта. Тож філософію вона точно знає.

А ще Моллі знає, що люди, які тебе люблять, покидають тебе. Вона знає, як бути самотньою. Та коли Моллі залишає сіре небо Англії позаду, щоб розпочати нове життя при Університеті Алабами, то виявляє, що має чимало навчитися. Вона й гадки не мала, що літо буває таким спекотним, а студенти можуть грубіянити й залякувати. І вона, ясна річ, не знала, як сильно мешканці Алабами люблять футбол.

Випадкова зустріч із сумнозвісним зірковим квотербеком Ромео Принцом спонукає Моллі думати про його шоколадно-карі очі, світле волосся й ідеальну статуру. І вона поволі розуміє, що її тихе, самотнє життя от-от кардинально зміниться назавжди...

Після втрати любої сестри чотири роки тому Саванна Літчфілд животіє, утім не живе. Зараз їй сімнадцять, як і Поппі, коли тієї не стало. А біль від втрати дедалі нестерпніший. Коли терапевт пропонує дівчині навколосвітню подорож, щоб зарадити втраті, Саванна зголошується неохоче, узявши мимохіть щоденник, який їй залишила Поппі.

Кейл Вудз злиться. Колись найперспективніший хокеїст юніорської ліги, він уже не спроможний ступити на лід. Він ціпеніє від спогадів про старшого брата, якого не стало торік. Коли батьки записують хлопця в поїздку за кордон, усе його єство опирається, утім він їде. Поки Кейл і Саванна прямують шляхом зцілення, то разом знаходять розраду у світлі, яке дарують одне одному. І що осяйніше це світло, то швидше їхні розбиті серця видужують і складаються до купи.

Друзка за друзкою.