У лісі поблизу селища Чарівнокори, у дуплі дуба, притулилася книгарня Арчибальда Лиса. Там кожна тварина може залишити написану власноруч книгу та сподіватися, що одного дня її придбають. Чи багато там книжок? Уявіть собі…

Фердинанд Кріт помічає, що з віком його пам’ять погіршилася, тож він відчайдушно хапається за спогади, які ще залишилися. Зрештою, він же написав книжку мемуарів, яку залишив в книгарні Арчибальда. Як би вона йому зараз згодилася, щоб нагадати про тих, кого він любив, і що він любив.

Той єдиний примірник — його єдина надія. Але книжки вже немає, її хтось придбав!

З допомогою старих фотографій Арчибальд і Фердинанд йдуть слідами таємничого покупця, мандруючи лісом до межі мрій, спогадів і реальності.

Відбувши осінні свята за бурхливою торгівлею, втомлений Арчибальд уже лагодиться повернутися до звичної книгарської рутини, аж тут мер Чарівнокорів ошелешує його новиною: мовляв, лісова книгарня насправді родині Лисів не належить. Законним власником нібито є якийсь зайда: таємничий Селестен Вовк.

Розгублений Арчибальд має з’ясувати, що ж коїться. Йому беруться допомагати батько, Жерве Лис, та племінник-розумака — Бартоломе. Можливо, відповідь — у п’яти втрачених щоденниках дідуся Корнеліуса Лиса? Арчибальд рішуче налаштований їх знайти.

Та сказати легше, ніж зробити. Здається, перш ніж цілковито піддатися хворобі, яка захопила його глузд, Корнеліус віддав щоденники на зберігання таємному письменницькому братству. Чи зуміє Арчибальд відшукати докази своєї правоти і повернути книгарню?