Моє кохання народилося посеред безжального лікарняного пейзажу. Зухвалий хлопець із сонцями в очах став єдиною втіхою в тому пустельному місці.

А коли він наклав на себе руки, нестерпний біль знищив мене.
Відтоді моя присяга — більше ніколи не любити. Нікого, крім трьох своїх друзів. Це Соні, Нео та Кер, зграйка бешкетників, приречених помирати. Соні — наша провідниця, яка дихає свободою так, ніби однієї легені їй цілком вистачає. Нео, похмурий письменник у кріслі колісному, веде хроніку наших славетних подвигів — від дрібних крадіжок до жартів над медиками. Кер — лагідний силач неймовірної вроди із серцем, що стрімко згасає.

І перш ніж смерть неминуче постукає в наші двері, ми, крадії, плануємо свій останній великий злочин — втекти на край світу від нестерпних утрат, туди, де хвороба не матиме влади. Хіба щось здатне нас зупинити? Та одного дня лікарняний поріг переступає вона. Дівчина з грайливою усмішкою, від якої земля тікає мені з-під ніг. В її очах теж виблискують сонця, і — попри страх утрати — я знову лечу в безодню…

Закохавшись у надію