Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого. Принаймні так трапилося з героїнею роману Ківрін — студенткою Оксфорду, яка з 2054-го вирушила у минуле. Куди ж вона потрапила і чому їй зостається покладатися лише на себе та людяність інших? Про все це — на сторінках роману «Книга Судного дня», відзначеного трьома найпрестижнішими преміями SF — Г’юґо, Неб’юла і Локус.
Цей світ ідеальний — чи так лише здається? Він — хазяїн, а тиха, слухняна, покірна Іска — його механічна служниця. Вона розуміє свого пана краще за будь-кого, вгадує бажання — але залишається для нього таємничим та незрозумілим оракулом. Ввечері вони зануряться у віртуальний ігровий всесвіт, аби наново пережити героїчні та буремні епізоди епохи війн між Альянсом та Ордою. Ворожий осередок буде безжально вибитий до ноги, але ж це лише комп’ютерна симуляція, чи не так?..
Рідне містечко видається надто досконалим, а його мешканці — надто безтурботними та життєрадісними. І в допитливого юнака виникнуть запитання, відповіді на які назавжди змінять його долю та перетворять на раба, втікача, мандрівника, шпигуна, бунтаря… і знову на хазяїна. Хазяїна своєї долі… Чи ні?
Учитель історії на імʼя Герой бачить таємничих Тіней і може переміщуватися між реальностями. Він такий не один, у цих світах є низка Літунів, які мають схожі здібності. Донедавна все це не мало жодного значення, допоки Доктор, як називають очільника свого руху Літуни, не зник, а в усіх їхніх реальностях водночас не почала назрівати війна, яка змітає все на своєму шляху.
А тим часом десь в іншому куточку всесвіту, в Україні 2041 року, Ігор разом зі своєю дівчиною Дашею прибувають на острів. Вони погодилися тестувати додаток на основі штучного інтелекту, хоча насправді не мають жодного уявлення, що саме тестують і чому всі довкола не можуть розповідати про власне минуле.
Спогад за спогадом, історія за історією герої знаходять одне одного та інші реальності, аби зрештою усвідомити, хто вони та чому опинилися саме тут.
«Піщані черви Дюни» друга з двох книг, написаних Брайаном Гербертом і Кевіном Андерсоном, за нотатками Френка Герберта, що завершують оригінальну серію науково-фантастичних романів «Хроніки Дюни»
• Міжнародний бестселер
Поки не-корабель «Ітака» летить крізь космос, Ворог переслідує жорстоких фанатиків, Всечесних Матрон, аби загнати їх назад до їхнього всесвіту.
Аж раптом стається те, чого ніхто не очікував, але чого всі боялися: машини, яких вважали знищеними під час Батлеріанського джихаду, повернулися із вигнання задля реваншу. І тільки молоді гхоли на борту «Ітаки» зможуть врятувати нашу расу від знищення…
У чарівному барвистому світі панує кастовий устрій на релігійній основі. Свавільні й могутні безсмертні небожителі, що нагадують супергероїв із коміксів, безтурботно раюють, тоді як людство застрягло десь на середньовічному рівні, у шорах невігластва й забобонів. Щойно наука підійме голову, паростки технологій безжально викорінюють, бо знання — запорука влади, а владою Небеса ділитися не бажають. Але зухвалий раджа Сіддгартха ще пам’ятає: колись давно, на втраченій далекій батьківщині, було й по-іншому. Він кидає виклик «богам» і розпочинає рух опору, а Небеса проголошують цього «месію» поза законом і намагаються вполювати... У своєму славетному творі Роджер Желязни майстерно обігрує всякі мотиви: божественності й безсмертя, грані між технікою і чарами, розбещення владою, космічної колонізації і навіть транссексуальності, вплітаючи в пишний орнамент ниточки індуїзму й буддизму, іронію і тонкі алюзії. «Володар Світла» — найкращий роман 1968 року за версією премії «Г’юґо». Зануртеся й ви в атмосферу східної казки й індійської філософії, що вуалює класичну фантастику.
