Чому знання і досвід в управлінні проєктами, набуті в різних країнах, масово не приживаються в Україні? І це попри те, що існує безліч вартих уваги праць західних авторів.
Олексій Просніцький у цій книжці зібрав проєктне управління (з усіма його складниками та інструментами) в єдине структуроване середовище і, що найголовніше, проілюстрував його десятками прикладів з українського сьогодення. А також подав 12 бізнес-кейсів, які написали колеги з найкращих українських компаній у різних сферах.
Чи замислювалися ви, як одна з найстаріших цивілізацій світу адаптувалася до глобалізованого ринку? У цій книжці Лін Чень досліджує, що зумовило такі трансформації й чим економічна політика Китаю відрізняється від інших.
Авторка виходить за межі звичайного аналізу. Вона описує перехід від виробництва дешевих товарів до високих технологій, глибоко занурюється в політичні стратегії, економічні інтриги і взаємодії держави та бізнесу в одному з найдинамічніших ринків світу. Лін Чень розкриває, як китайські чиновники впливають на глобальні процеси, змінюючи правила гри на міжнародному ринку.
В основі цієї книжки — не просто аргументи авторки, а висновки після 270 детальних інтерв’ю з держслужбовцями та власниками бізнесів, низки опитувань і досліджень, багаторівневих даних зі 159 міст і 6740 приватних фірм з виробництва електроніки.
Економічне мислення — про глобалізацію, зміну клімату, імміграцію, жорстку економію, автоматизацію та багато іншого — у його найзручнішій формі
Десятиліттями у світовій економіці домінувала єдина філософія вільного ринку. Але це прісно і шкідливо, як британська їжа 1980-х років, коли автор бестселерів на економічну тематику Ха-Джун Чанґ вперше приїхав з Південної Кореї до Великої Британії. Так само, як і вживання страв різноманітних кухонь світу сприяє цікавішому і збалансованішому харчуванню, так і ми маємо прислухатись до різноманітних економічних перспектив.
У книжці «Економіка з перцем» Чанґ робить складні економічні ідеї привабливішими, поєднуючи їх із історіями про їжу з усього світу. Він використовує історію знайомих харчових продуктів — звідки вони походять, як їх готують і споживають, що вони означають для різних культур — щоб дослідити економічну теорію. Для автора шоколад — це залежність на все життя, але більш захопливим є те, що він пропонує розуміння постіндустріальної економіки знань; і хоча бамія робить південний гумбо неймовірно м’яким, вона також свідчить про заплутані відносини капіталізму зі свободою та несвободою.
Пояснюючи все, починаючи від прихованих витрат на догляд і закінчуючи оманливою мовою вільного ринку, коли він готує такі страви, як тости з анчоусами та яйцями, Gambas al Ajillo та корейський доторі мук, Ха-Джун Чанґ пропонує легкий для засвоєння бенкет сміливих ідей.
Розвіюючи міфи, дотепно та спонукаючи до роздумів, «Економіка з перцем» показує, що розібратися в економіці — це як вивчити рецепт: якщо ми це зрозуміємо, ми зможемо змінити її — а разом із нею і світ.
У цій книжці Денис Каплунов на прикладах послідовно розповідає, як писати не просто цікаво та зрозуміло, а й впливати на людей. Це синтез письменництва, реклами, маркетингу, частково — поведінкової економіки і психології продажу.
Ви довідаєтеся, як привертати увагу клієнтів, показувати вигоди комерційної пропозиції, знімати всі заперечення й мотивувати до дії, а як наслідок — переконувати текстами й будувати репутацію серйозного фахівця. У цьому вам допоможуть хороші і погані приклади, вправи для самостійної роботи та опис характеристик, які зроблять ваші тексти ефективними.
Століттями морські перевезення були повільними і дорогими: кораблі завантажували й розвантажували вручну по одному ящику або мішку. Аж доки 1956 року магнатові-перевізнику Малкому Макліну не сяйнула ідея: чому б не поставити на корабель весь трейлер? І коли кран уперше підняв на старенький танкер 58 кузовів вантажівок, у світовій економіці й логістиці відбулася революція.
Чи правда, що морський контейнер забрав робочі місця і призвів до закриття портів? Який звʼязок між контейнеризацією і розвитком світової економіки? Як і що перевозять зараз контейнерами і чому відправити три тонни вантажу на інший кінець країни — набагато простіше, ніж замовити доставку обіду додому?