Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Повість «Чорне літо» вийшла друком 1966 року. У ній описано тихе шведське містечко Скуґа. До нього у розпал відпочинкового сезону мають приїхати численні гості. Триває туристична кампанія, яку так і не вдалося здійснити до кінця. На перешкоді став злочин, загадку якого розв’язує незмінний герой письменниці – кримінальний комісар Крістер Війк.
На великому мальовничому острові посеред озера відпочиває гурт молодих людей. У повітрі витає якась напруга, щось віщує лихо. І ось скоєно злочин. Головна героїня, Пак, залучається до слідства, яке дає геть несподіваний результат... Про це йдеться в дебютній детективній повісті «Брешуть не тільки вбивці» шведської письменниці Марії Ланґ (1914–1991). Дебют викликав великий розголос у Швеції, почасти й скандальний. Загалом авторка опублікувала 48 книжок, частину яких перекладено не менш ніж дванадцятьма мовами. Її твори відзначаються жвавістю оповіді, вмінням викласти все те, що спостерегло гостре око, тонким гумором і неповторною атмосферою минулого.
Уже три вихованки Інституту шляхетних дівчат загинули за дуже загадкових обставин. На щастя, жертви не з факультету Троянд. Плебейки з факультету Фіалок мало кого цікавлять, тож розголосу поки що вдається уникати. Але чи надовго? І чи будуть нові жертви? Єдине, що встановили маги-дізнавачі: злочини коїть демон.
Якось вельмишановному придворному некроманту й слідчому магу чи з відчаю, чи через власну пиху сяйнуло геть дивне: запрягти в розслідування «темну» конячку — приборкану демоницю. Чи знав вельмишановний, які наслідки це матиме? Сумнівно. Беззаперечно єдине: понад усе демони хочуть жити. Бажано якнайдалі від Безодні. І якщо заради цього треба розслідувати якусь дурню… чому ні? Безліч спраглих очей дивляться з Безодні на світ людей. Темні створіння бажають тільки одного — убивати! Так, демонологи, некроманти, маги-дізнавачі протистоять пітьмі. Але іноді цього збіса мало!
В Інституті шляхетних дівчат за дуже загадкових обставин гинуть вихованки. Убивця невловимий. Єдине, що спромоглися встановити маги-дізнавачі, — злочинець, очевидно, демон. Що ж, відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів — у тіло останньої жертви помістили приборкану й «стриножену» демоницю. У слідчих усе під контролем… здається… Зрештою, що може піти не так?..
Квітень 1999 року. Жителів Маунт-Плезанта, мирного містечка в Нью-Гемпширі, сколихнуло жахливе вбивство — на березі місцевого озера знайшли понівечене тіло молодої жінки Аляски Сандерс. Розслідування швидко завершили, поліція викрила злочинця та його спільника.
Але через одинадцять років моторошні деталі справи знову виринають на поверхню. Сержант Перрі Ґегаловуд, який тоді вів справу, отримує тривожного анонімного листа. Невже поліція пішла хибним слідом? До нового розслідування долучається письменник Маркус Ґольдман, добре відомий читачам за попередніми романами Жоеля Діккера: «Книга Балтиморів» і «Правда про справу Гаррі Квеберта». Чи зможе Маркус розкрити неймовірно заплутану справу і цього разу?
Пол Малкрон не може залишити в минулому неприємний інцидент, що стався з ним не з його вини. Коли він дізнається, що головну роль у цій справі відіграла компанія-конкурент, Пол втягує «Розслідування МКМ» у справжню війну, в якій немає шансів на перемогу. Невдовзі агенція опиняється перед загрозою банкрутства, а Бріджит починає втрачати самовладання.
Несподівано у Вікловських горах знаходять давно поховані тіла, тож минуле Банні починає переслідувати і його самого. На кого він може покластися, якщо не може довіряти навіть собі? Якщо йому нікуди бігти і нема до кого звернутися, чи зважиться здоровань на найбільшу жертву, щоб захистити тих, кого він любить?
Як сказав один мудрець, якщо ви розпрощалися з минулим, це не означає, що минуле розпрощалося з вами.
Коли залишається тільки крах, крахом стає все... І навіть більше...
