Єва Шелест – вагітна мешканка Бучі, котрій вдалося врятуватися після того, як окупантів вигнали з міста. Жінка вижила. Однак вціліти фізично ще не означає вижити душевно.
Апатія, агресія, ознаки психічного розладу – ось що чекає на тих, хто перебуває у посттравматичному стресовому розладі.
Як подолати біль, перейти горе, чи є життя після подій у Бучі тощо – питання, порушені в сюжетній лінії.
Перевидання у новому оформленні
Людина - це хижак. Але, на відміну від тваринного світу, у неї своє "м’ясо". Жага до багатства, влади, примарного добробуту, бажання мати більше, ніж тобі потрібно, - все це м’ясо! Потяг до нього виходить із самого низу людської натури.
Майка хотіла втекти від тваринного світу, де сильніший пожирає слабшого, і знайти забуття. Покинутий хутір - саме те, що треба. Це слушна можливість закінчити своє життя. Чи почати нове? Саме тут, серед щирих почуттів і давніх легенд, вона відродилася. Повірила, що можна жити не заради себе або якоїсь примхи, а заради самого життя. Але чи надовго це? Адже потяг до "м’яса" неможливо заглушити, а жага до "красивого життя", наче голод, висотує всі сили, вмовляє повернутися до міста й забрати те, що тобі належить!
У житті Тіни все летить шкереберть. Завчасно повернувшись додому, вона застає чоловіка з коханкою. Як за рятівну соломинку жінка хапається за спогади про своє велике кохання - Артема. Тіна впевнена: зустріч із ним допоможе їй склеїти розбите серце. Однак життя підкидає нові негаразди: на роботі конфлікт із керівником обертається звільненням. Що ж, кожна проблема - це нова сходинка до успіху. Утриматися на плаву Тіні допомагають найкращі подруги та… Дмитро - той, хто одного разу вже врятував їй життя. Тіна не здогадується, що доля готує їй і приємний сюрприз - омріяну зустріч із Артемом. Від щастя її відділяє один крок. Бо щастя - це бути поруч із тим, кого любиш і хто гідний твоєї любові.
Дні молодого українського поета Отто фон Ф., студента Літературного інституту в Москві, наповнені безконечними пиятиками з друзями і нестримними сексуальними пригодами. Аж доки однієї суботи звичне «водіння кози» не приводить поета в підземелля московського метро, де він стає свідком жахливого симпозіуму відомих мерців. Відтепер Отто фон Ф. мусить рятувати не лише власне життя від КДБ, а й власний квиток на поїзд, яким має дістатися рідного Києва.
«Московіада» — один зі знакових романів відомого українського письменника Юрія Андруховича — насичена і гротескними й сюрреалістичними моментами, і тогочасними реаліями, які супроводжували розпад комуністичної імперії. Написаний понад тридцять років тому — 1992 року, — роман досі зачаровує блискучим стилем та карнавальним настроєм, а також видається надзвичайно актуальним тепер, під час повномасштабного нападу Росії на Україну — і остаточного розпаду імперії, свідками якого ми станемо.
