«Портрет Доріана Ґрея» — це вишукана історія вродливого маєтного одвічного парубка, який кохався в розкошах і красі, сповідуючи філософію гедонізму й живучи виключно заради насолод. Однак душевна рана і життєва драма не оминули цього самовпевненого красеня. Тож тікати від душевних мук і страждань він мусив у заміські маєтки з пишними наїдками, опіумні притони на околицях міста, сумнівні квартали з вуличними дівицями й гаяти життя в компанії самозакоханих денді, які намагалися в усьому наслідувати свого кумира — Доріана. Роман є одним із засадничих взірців декаданської прози fin de siècle поряд із текстами «Навпаки» Жоріса-Карла Гюїсманса, «Насолода» Габріеле д’Аннунціо, «Страждання князя Штерненгоха» Ладислава Кліма.
Текст подано за машинописом 1891 року із означенням місць і розділів, які автор додав до остаточної редакції тексту, а також наведенням тих фрагментів, які він видалив або ж замінив.
