Замовлення тимчасово не приймаємо. Проводяться технічні роботи.
Минуло вже багато років, а лиха слава Бейтса не вмирає. Кілька спритників вирішили відбудувати його колишні мотель та будинок, створити там музей злочинності й заробляти гроші, експлуатуючи психопатологічну цікавість так званих нормальних людей до моторошних злочинів. Проте лиха доля цупко тримає у своїх лабетах ініціатора цього проєкту, спонукаючи його коїти нові страхітливі злочини. Отже, психопатологія, властива звичайним людям, незнищенна. Може, й вона — елемент психічної норми?
«Психо» — роман, заснований на реальній історії, що набув статус культового завдяки славнозвісній екранізації Альфреда Гічкока.
Норман Бейтс живе відлюдником у глибокій провінції, де керує занехаяним придорожнім мотелем. Усе його життя — це догляд за старенькою матір’ю й читання книжок у перервах між обслуговуванням нечастих постояльців. Проте він має одну страшну таємницю, знати про яку не можна нікому. Норману чудово вдається тримати все під контролем аж до пізнього дощового вечора, коли в мотелі зупиняється чарівна гостя.
Маріана Андрос — геніальна психотерапевтка, яка тяжко переживає загибель чоловіка. Едвард Фоска — красень професор, викладач курсу грецької трагедії в Кембриджі, улюбленець студенток. Долі цих двох, здавалося б, нічим не пов’язаних людей, фатально перетнуться. Маріану охоплює якась аж нав’язлива впевненість у провині Фоски: жінка помічає в ньому нарцистичного соціопата, одержимого культом Персефони. Він керує таємним товариством «Діви», адептки якого поклоняються йому наче богу. Але, здається, лише Маріана бачить зловісні наміри Фоски. Незабаром одну зі студенток знайдуть мертвою з перерізаним горлом та виколотими очима. І розпочнеться шлях до загробного царства Персефони.
Проте Маріана сповнена рішучості довести вину Фоски, навіть ціною власного життя.
У нашу цифрову епоху інформація є найдорожчою і надпотужною зброєю. Та чи існує надійне і захищене місце для зберігання такої зброї? Банківський сейф можна пограбувати, файл — вкрасти, сервер із надскладним кодом доступу — зламати. Саме тому науковці втілюють унікальну ідею. Відібрано п’ятеро звичайних людей, аби перетворити їх на Зберігачів інформації — єдиний ефективний спосіб протидії кібертероризму. Завдяки революційній медичній процедурі, всю надтаємну інформацію країни вбудовують у генетичний код Зберігачів.
Відтепер ці п’ятеро знають усі державні таємниці: урядові брехні, правдивість теорій змов та імена всіх агентів під прикриттям. Натомість Зберігачам надається шанс залишити свої проблеми в минулому і почати життя з чистого аркуша. Але не всі обрані заслуговують на довіру, особливо коли кожен із них має власні секрети, які захищатиме до останнього...
Нормана Бейтса, героя першого роману трилогії, після скоєних убивств запроторюють як неосудного до психіатричної лікарні. Скориставшись збігом обставин і недоглядом персоналу, він тікає. Лікар Нормана, Клейборн, вирушає на пошуки втікача, щоб запобігти подальшим злочинам. Але спізнився. Вірний обов’язку, лікар летить у Лос-Анджелес, де одна кіностудія планує знімати фільм про Нормана Бейтса, виходу якого прагне запобігти сам Норман. Але убивства відбуваються й далі…
Саме завдяки цій «колективній драмі з елементами комедії на три дії» 100 років тому у всесвітній глосарій увійшло таке звичне для нас тепер слово «робот». Проте Карела Чапека цікавили не закони робототехніки (хоч драма і стала культовим твором у каноні наукової фантастики), а закони людськості: як із штучного і синтетичного проростає живе і життєствердне, проростає милосердя, емпатія, самопожертва, любов.
Це перший український переклад «Россумових універсальних роботів» Карела Чапека, зроблений за першовиданням 1920 року, і виданий з нагоди одночасно двох ювілеїв – публікації та сценічної прем’єри. Від своєї появи на світ ця антиутопія ставала все ближчою і зрозумілішою аудиторії. І тепер, здається, черговий влучний момент перечитати (чи прочитати вперше) перевірену часом чеську класику.
