Відправка замовлень - 21 травня
Бібліотекарка Софія фрагментарно дізнається історію свого роду. Заглиблюючись у минуле, краще починає розуміти сьогодення. Революція Гідності, війна, волонтерство, громадська активність, літературна творчість змінюють її. Вона інакше сприймає реальність, усвідомлюючи, що для щастя не потрібно їхати за кордон, як того прагнула, а треба робити свою країну кращою.
Новий роман, безумовно, знайде численних читачів. Густа інтелектуальна проза, яскраві психотипи персонажів, їхні складні долі, карколомні повороти сюжетних ліній заінтригують читачів незалежно від віку.
Водночас авторка торкається багатьох «темних місць» історії України в часи СРСР. Такий вектор зумисно авантюрного й ускладненого «розвинутим соціалізмом» сюжету мав би провокувати появу борця й національного героя. Але в центрі роману - типова пристосуванка, донощиця-сексотка й махрова користолюбка в масці красуні-моралістки, проте в усіх проявах своєї бурхливої вдачі - ненаситної повії, через яку гинуть непересічні особистості, талановиті поети й навіть ті, хто цілком випадково опинився на шляху чупакабри в людській подобі.
Україні судився нелегкий шлях в усі часи та епохи. ХХ століття не стало винятком, навпаки - це був, здається, найважчий період для українців. Євген Буцик на сторінках свого нового роману "Ціна рабства. Повернення" щиро й відверто розповідає про долю своєї родини. піднімаючи такі важливі для кожного питання, як пошук себе, визначення своєї національної ідентичності, повернення до витоків. Автор, виріс на Далекому Сході, і Приамур'ї, повертається на Батьківщину своїх прадідів, і Київ, аби побудувати тут майбутнє. Проте зміни очікують не лише його - СРСР доживає останні десятиліття, висмоктуючи із союзних республік залишки соків. на зламі епох доля випробовує і молодого хлопця, знову закидаючи його далеко від рідної землі. Чужа країна, служба в радянській армії, перевірка на людяність та гідність, і, як фінальний й особливо емоційний акорд - трагедія на Чорнобильській АЕС і боротьба із "мирним" атомом у лавах ліквідаторів. Інколи дорога до найдорожчого надто терниста і полягає крізь сторіччя й тисячі кілометрів. Головне у круговерті життя - відчути, де твоє коріння, зберегти це знання і передати дітям, щоб їм ніколи не довелося заплатити за страшну "ціну рабства".
«Загадка» – книга про молоде, але вже поранене покоління. Своєрідний реквієм за загубленими і згубленими війною в Україні. Звідти не повертаються колишніми, звідти повертаються іншими людьми. Знецінення життя – наче якась українська карма, мов вічний голос психотерапевта в голові: «страждати – це нормально…». Буденне життя 20-річної дівчини. Життя, що лише починає бути цікавим і набирати обертів. І ось коли героїня стає настільки близькою, що співчуваєш усім її переживанням через безробіття та безсоння, трохи впізнаючи в ній себе, відбувається переломний момент. Коли не хочеться жити, не хочеться мріяти, не хочеться взагалі чогось хотіти… Біль, сум, смерть і життя, що завжди поруч, неочікувані повороти долі і карколомні пригоди слабкої, але вже апріорі сильної духом дівчини, яка пройшла перший котел... Біль сучасного молодого покоління, розбиті душі і мрії відчутні на кожній сторінці, проте вже не можна відірватися від витіюватої оповіді з дещо цинічним сприйняттям й болісними жартами, після яких одночасно хочеться сміятися і плакати. Всі пазли і всі дороги врешті завжди сходяться в місці з назвою хепі-енд. Щоправда, він для кожного – свій.
Глеванія... Село, сказати б, виїмкове: щокрок настопчеш на котрусь приведенцію. Тим-то усяк зайдисвіт має змогу необачно ускочити у хараман. Та не гарма-дарма, а через отих химерників, що невиводний каламут учиняють. Поринувши у онеє дієписання, читач бачитиме калейдоскопічне розмаїття заділкуватих й авантурничих пригод, що були укинулися мешканцям сеї весі. Нестак теє вигадка, а радше компонування з подій довіряних, поспіль оправлених у химородь. Головно йдеться про дивочні літошні вакації хлопчика Тимка, про його начудну блуканину ин-якими світами й про штукарські вчинки строкатої кумпанії, до якої він причинився. Закрутисті припадки їхнього побиту деинде пересипані мализною философії, історії й популярної науки, присмачені незлим українським гумором. Дієпис бучно галузиться, даючи змогу читачеві, як матиме охоту, мислено домалювать сьому вітистому дереву ще й набавних гілок. Книга пропонує висліджувать світ, глядячи широко, позбувшись упереджень й звичаєвого розсуду. Втім - доконечно любити й захищати свій край, піклуватись о додержанні природньої чистоти.
Мова твору рясно здоблена лексемами, що після 1930-х років умисно вилучалися з мовного обігу, роблячи українську мову яко мога уподібненою до московської. Отже у сім творі використані мовні коштовности, що їх здарували нащадкам Б. Грінченко, М. Номис, О. Маркович, Д. Яворницький, В. Дубровський, О. Ізюмов, А. Кримський, І Вирган, М. Пилинська й инші. Не годилось би цьому скарбу дармовано, мертво й німо, лежати на полицях. Отим автор поважився відживити їхній труд, вигуливши фарбляне слово з оспалих заховів. А щоб читачеві не бігати бозна-як сторінками грубих фоліянтів, шукаючи тлумачень декотрих нині маловживаних слів, автор додав до твору словничок.