Відправка замовлень - 20 серпня
Лірична драма І. Франка «Зів'яле листя» — це шедевр поетичної майстерності. Глибокий ліризм проникає в саму композицію книги. Пісні її — це три «жмутки» зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів'яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно.
До книги увійшов один з найкращих творів І. Франка — «Перехресні стежки», який за жанром є соціально-побутовим романом. Напружений сюжет, трагічна розв’язка,ціла галерея яскравих героїв будуть тримати увагу читача до останньої сторінки твору.
Ольга Кобилянська (1863–1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».
Ольга Кобилянська (1863—1942) — видатна письменниця-демократка, класик української літератури. Її творча спадщина велика й різноманітна.
Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді й високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує й береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії та сподівання, свою віру в землю.
Український письменник-реаліст Василь Стефаник (1871—1936) був новатором у літературі, неперевершеним майстром стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели.
Герої творів Василя Стефаника опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах («Сама-саміська», «Ангел», «Осінь», «Катруся», «Новина»), еміграції за океан галицького селянства на межі XIX та XX ст. («Камінний хрест») тощо. Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу.
Роман «Без ґрунту» й оповідання «Помста», «Приборканий гайдамака» та «Ой поїхав Ревуха…» об’єднані спільною темою. Це історії про співіснування в одній людині суперечливих ідентичностей і потреби прикидатися тим, ким не почуваєшся.
Події роману «Без ґрунту» розгортаються на рубежі 1920–1930-х, коли речники ідеології нового світу прокламують повний розрив з будь-якою традицією: почати історію з чистого аркуша, виплекати людину, не обтяжену ніяким спадком. В авторитарній державі вождь має стати єдиним об’єктом поклоніння.
Харківський культуролог Ростислав Михайлович приїздить до рідного міста Дніпро, щоб вирішити долю споруди вчителя – Варязької церкви.
Домонтович змальовує атмосферу тотального державного страху, вдягання масок, що часом приростають до облич, та інтелектуальної втечі від страшної реальності.
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) — постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже» та «Гріхи батьків».
«Надійно прихована таємниця» (2013) — третя книга серії «Хроніки Кліфтона» (перша — «Лише час підкаже», друга — «Гріхи батьків») — охоплює події 1945—1957 років. Після того як спадкоємцем титулу й усіх спадків було оголошено Джайлза Беррінґтона, Гаррі Кліфтон нарешті одружився з його сестрою Еммою. Він став відомим письменником, а його найближчий приятель Джайлз обрав політичну кар'єру. Син Гаррі та Емми Себастьян отримав стипендію Кембриджського університету, проте розпочати навчання у цьому престижному навчальному закладі так і не встиг — цьому зарадили вельми трагічні обставини...
Продовження історії Гаррі Кліфтона читайте в романі «Обережно зі своїми бажаннями».
• Роман-феномен, що залишається бестселером The New York Times уже 40 років
• Двічі екранізовано
• Номінація на премію «Локус»
Коли через майже п’ять років Джон Сміт вийшов з коми, він, певно, пожалкував про це. За цей час тіло стало майже чужим, його дівчина обрала іншого, а рідна мати втратила зв’язок з реальністю. А ще треба вчитися жити з аномальною здібністю — бачити чуже майбутнє, лише торкнувшись людини. Тож повернутися до нормального життя не вийде. Особливо після того, як на передвиборчому мітингу Ґреґа Стіллсона Джонні тисне кандидатові руку. Миттєве передбачення вражає: Стіллсон виграє президентську гонку, очолить країну, а потім розв’яже ядерну війну та спричинить глобальну катастрофу. Проте змінити хід історії ще можливо. І в цьому заплутаному лабіринті Джонні бачить лише один вихід: вбити Ґреґа Стіллсона.
Це лірика занурення у видиме/невидиме, коли світовідчування і світоспоглядання взаємодоповнюються, перехрещуються, перетікають з одного в інше, набувають багатовимірності. Тут зібрані поезії про землю і всесвіт, тишу і згуки, вічне і тлінне, загусле і зболене, стале і скороминуще, відсторонене і кордоцентричне.
