Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас. У Піркса немає жодного героїзму, він, як і ми, часто переживає через дрібниці, сумнівається, панікує. Однак у критичні моменти завдяки інтелекту чи звичайному везінню йому вдається знаходити виходи із проблем. Ще й більш од того – пілот у кожній оповіді наче доводить, що людина завжди має шанс у протистоянні з безмежним і холодним космосом.
«Повернення з зірок» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.
Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років. А на Землі за цей час минуло 127 років.
Халь виявляє, що поки він подорожував на Землі склалось утопічне, незвичне для астронавта з минулого суспільство, без насильства і воєн.
Незабаром Халь дізнається, що в основі нової цивілізації лежить процедура бетризації, яка нейтралізує всі агресивні імпульси в мозку людини й підсилює інстинкт самозбереження. Однак у цієї процедури є і побічні ефекти, принаймні з точки зору Халя. Людство не схильне до ризику, зокрема, космічні польоти розглядаються як невиправданий авантюризм. Він та інші космонавти стають для суспільства чужими і навіть небезпечними, оскільки не були бетризовані. Перед головним героєм постає вибір: прийняти цінності нового суспільства чи стати вигнанцем...
«Соляріс» — найвідоміший роман письменника-фантаста Станіслава Лема.
Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина — як на Землі, так і за її межами.
Дія роману «Соляріс» відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи — доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язання проблем із психологічним станом членів експедиції. У романі представлено дві сюжетні лінії: перебування Кельвіна на дослідницькій станції «Соляріс» і документальне викладення історії відкриття та дослідження планети в формі знайомства Кельвіна з науковою бібліотекою на борту станції.
«Непереможний» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.
На пустельну й нежилу планету Регіс-III здійснив посадку Крейсер другого класу «Непереможний». Незадовго до цього на цій планеті зник інший земний корабель — «Кондор», відправивши перед цим всього два повідомлення. У першому йшлося про успішну посадку на поверхню планети Регіс-III, а в другому — про якісь «мушки».
Екіпаж «Непереможного» отримав завдання знайти сліди зниклої експедиції «Кондора» і з’ясувати причину її зникнення. У біолога Лауди виникає припущення: на планеті відбувається еволюція механізмів, що залишилися від позаземної цивілізації, яка прибула десь із сузір’я Ліри (Лірян).
Судячи з нечисленних слідів, що збереглися від перших колоній роботів, їхніх типів було кілька. «Рухливі» — мобільні роботи, складні, інтелектуальні, озброєні, живились ядерною енергією. «Найпростіші» — здатні до обмеженого пристосування, але при цьому не залежали від наявності запасних частин та радіоактивного палива.
Позбавлені нагляду Лірян, роботи почали неконтрольовано розвиватися і змінюватися. Їхня еволюція призвела до того, що вижили найбільш пристосовані. І такими виявилися найпростіші роботи. З їхніми далекими нащадками, які мають вигляд «мушок», і зіткнулися експедиції землян…
«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.
Екіпаж космічного корабля, що складається з шести осіб, зазнає аварії на недослідженій планеті. Після того, як членам екіпажу вдається вибратися з ракети, вони роблять спроби відновити пошкоджений корабель та одночасно починають досліджувати Едем. Повернувшись із вилазки, земляни виявляють, що якась істота залізла в ракету і незрозумілим чином запустила один із силових агрегатів.
Впродовж подальших досліджень та контактів із представниками місцевої цивілізації земляни виявлять, що на планеті є влада, яка заперечує власне існування. Влада забороняє вивчення теорії інформації поза спеціальних установ, а вся громадська інформація виходить від диктатора і правлячих кіл, яких «не існує»...
Добрі, сповнені віри в диво історії зачаровують малюків. Отож, будьте певні, що дитина попросить не раз перечитати всі, до останньої, казки із цієї книжки. Або захоче знов і знов слухати свою найулюбленішу казку. Цікаво, яка сподобається найбільше? Про царицю ельфів Лелію чи сміливу Мавку Вербинку? А може, про доброго гнома Шустика чи про віслючка, який надумав шукати пригод?.. На сторінках книги чимало героїв. До кожної історії дібрано тематичні запитання — за змістом казки й такі, що спонукатимуть шукати відповіді, фантазувати, а головне, допоможуть вам запровадити гарну традицію вечорового спілкування з дитиною.
• Бестселер The New York Times
• CNN та Goodreads радять до читання
• Найкращий трилер за версією BookBub та Newsweek
Вони знайшли тіла у вівторок...
Уся родина студента Мета Пайна — батько, мати, брат та молодша сестричка — знайдені мертвими під час відпустки в Мексиці. Офіційна причина загибелі: витік газу. Місцева поліція стверджує, що це нещасний випадок, але ФБР має іншу думку. Так само як і Мет. Ба більше: він підозрює, що смерть його родини може бути якось пов’язана з іншою смертю. Тією, що сталася багато років тому. Тоді, коли однієї ночі його рідний брат вбив свою вагітну подругу...
Тепер разом зі слідчою Сарою Келлер Мет має відкопати моторошну правду про злочин, у якому звинувачують брата.
Курт Воннеґут (1922–2007) — американський письменник-фантаст. Є одним із найвагоміших американських письменників XX століття. У творчості майстерно поєднує елементи сатири, чорного гумору й наукової фантастики.
«Природничий круїз століття» розпочнеться 1986 року. Його пасажири на кораблі «Бігль» (яким Дарвін іще 1835 року дістався витоків життя на планеті) прямуватимуть до колиски всього сущого — Ґалапаґоського архіпелагу, де свого часу Дарвін зробив наймасштабніші відкриття, пов’язані з походженням видів шляхом природного відбору.
Утім автор готує пастку своїм героям. І як усе повертається до витоків, так і людство загине там, де зродилося. Однак у цім круїзі, мов у мандрівці Ноєвим ковчегом, виживуть найміцніші, найпристосованіші, найгнучкіші представники людського виду, які стануть початком розвитку й еволюції нових людських істот. Щоправда, жоден із представників нової цивілізації не спроможеться написати бетховенівської Дев’ятої симфонії й уже не матиме такого великого мозку, як предки мільйон літ тому — 1986 року, коли й сталася ця катастрофа на Ґалапаґосі.
Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.
