Доставка здійснюється лише Новою Поштою та Укрпоштою.
З питань консультацій звертатися на електронну пошту. Дякуємо за розуміння.
Коли безліч думок та почуттів безладно вирують усередині, на допомогу приходить письмо - дає змогу спинити, окреслити, вивести назовні й дати життя у слові.
Своїми віршами Настасія Семенюк промовляє найважливіше, сокровенне до самої себе й водночас до всіх. Ці поезії - тендітні квіти душі, які викохуєш у серці, даруєш іншим, але які незмінно залишаються собою.
Борис Херсонський — відомий поет, есеїст і перекладач, лауреат багатьох міжнародних премій. До поетичної збірки «Вклонитися дереву» увійшли твори автора, які він написав українською, його автопереклади та вірші у перекладі Сергія Жадана, Володимира Тимчука та Олега Гончаренка. Своїми віршами автор мандрує від найдавніших часів до часу народження Христа — точки відліку відродження надії через спокуту. Від радянського режиму, за якого йому довелося жити, і до сьогодення — часу, сповненого болю, втрат, війни і водночас віри та сподівання.
Восьма збірка віршів Пауля Целана Арія снігу (Schneepart), укладена ще самим автором, вийшла у світ через рік після його трагічної загибелі, вона є публікацією зі спадщини.
Це найбільш зашифрована поетична книга Целана, яка ставить до своїх читачів особливі вимоги. Арія снігу може вважатися вершиною герметичної творчості Целана.
Магнетичні рядки його віршів відлунюють любов’ю до жінки, до матері, до природи, до життя, до світу… Осідають на зубах скрипучою, як пісок, але такою ніжною ностальгією. Його поезія лунає рефреном крізь революції, крізь пори року, крізь наші душі, дороги й міста. Кожне слово стікає крізь пальці, як прохолодна гірська вода, і чіпляється до сердець і думок як… реп’яхи. Не даючи жодного шансу їх забути. Його вірші, це концентрація правди, суму, вселенської любові й усіх магічних світів, що знайшли своє місце у житті Сергія. Ми знаємо як ви давно всі на неї чекали! І ось вона, поетична збірка Сергія «Колоса» Мартинюка — «Реп’яхи».
Книжка «Відкривати тут» — аварійний вихід, якщо ти остання людина на планеті або стоїш, затиснений сотнею тіл у вагоні метро; закохався, як уперше, або сховав своє серце у вогнетривкий сейф і зарив на триметровій глибині; вибираєш серед тисячі доріг або вперся у нескінченну стіну; відчуваєш все на межі болю або вкриваєшся проти волі кам’яною лускою; відчайдушно шукаєш чи вже знайшов не знаєш, що з тим робити. «Відкривати тут» (у будь-якій ситуації).