Із перших рядків на сторінках роману розпочинається мова про вбивство високопоставленого чиновника  — помічника губернатора Бенгалії. Підозра падає на терористів-революціонерів, оскільки у країні розпочався черговий етап національно-визвольного руху за незалежність Індії. Паралельно з убивством важливого посадовця здійснюється ще один важливий злочин  — група бандитів нападає на поштово-пасажирський потяг, убивають охоронця але нічого не грабують і не викрадають. Обидва ці непрості злочини потрібно розслідувати і розкрити капітану Віндгему, від якого і оповідається у творі. І він успішно з цим упорався. Події в романі відбуваються у Калькутті за вісімнадцять років до проголошення в Індії незалежності від англійських колонізаторів.  

Фарід, молодий ліванський письменник, хоче опуб­лі­кувати свою першу книжку, але у видавництвах отри­мує відмову за відмовою. Тоді він влаштовується ко­рек­то­ром в одну з найстаріших друкарень Бейруту, таємно сподіваючись, що йому таки вдасться колись надрукувати свій твір. Він завжди тримає зошит на своєму столі, і одного дня рукопис зникає, а невдовзі з’являється у вигляді прекрасно надрукованої книж­ки. Та радіти зарано, бо автор здогадується, що його книж­ка надрукована на банкнотному папері, а зробила це дружина боса, в яку він таємно закоханий. Заплу­тавшись у поліцейсь­кому розслідуванні та незакон­ному флірті, Фарід виявляє, що друкарня, в якій він працює, — зовсім не те, чим здається.

У романі Жаббура Дуейги вміло поєднується за­хоп­ливий сюжет з історичним тлом і вишуканою іронією, з якою він описує сучасне ліванське суспільство.