Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.

Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.

Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.

Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» - про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця. А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.

Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.

Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.

Михайло Старицький (1840—1904) увійшов в українську літературу як талановитий поет, прозаїк, драматург, перекладач. Упродовж майже 40 років він написав близько 70 прозових творів і 30 п'єс, у яких натхненно оспівано героїчну боротьбу українського народу за волю й незалежність в минулі часи. М. Старицький був також драматургом, режисером і організатором театральних труп.

До цього видання включено історичну повість «Оборона Буші», а також драму «Богдан Хмельницький», одну з кращих п’єс української класичної драматургії. Автор, видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів, відобразив у них боротьбу українського народу проти польської шляхти, всю складність цієї боротьби, зіткнення в ній різноманітних інтересів (навіть в одному таборі). Письменник неднозначно заявляв, що пише «для рідної Укр аїни».Створені у складний час межі століть, ці твори утверджували національну свідомість, підтримували віру в невичерпність народних сил, у здатність народу, нації відродитися для нового життя, знайти свою історичну дорогу, що так важливо і в наш час.