«Довірливі розмови» — перший переклад українською мовою прози Інґмара Берґмана.
Це історія, що розгортається навколо класичного конфлікту (подружньої зради) та передана з глибоким «берґманівським» психологізмом і граничною напругою.
У романі п’ять частин — п’ять розмов, що нагадують постановку театральних сцен: спершу автор подає опис оточення, в якому співдіють персонажі, а тоді зміщує акцент на діалоги. У цих розмовах виходять на яв почуття провини і тривога, зрада і ревнощі, що межують з божевіллям, прагнення пережити швидкоплинний любовний екстаз і відчай від неможливості затримати ці миті. А ще — вічна дилема правди та відвертості.