Відправка замовлень - 27 серпня
«Харизма лідера» — систематизоване і одночасно просте для сприйняття дослідження такого загадкового досі феномена справжнього лідерства, як харизма. Радислав Гандапас розкриває всі секрети на шляху до отримання цієї зовсім не міфічної і не суто вродженої риси. Книга стане в нагоді як недосвідченому новачкові, так і навченому досвідом управлінцю.
Деякі люди мають непояснений вплив на оточення, вони ніби наділені даром викликати захоплення й вести за собою інших навіть у пекло. Вони досягають приголомшливих успіхів у бізнесі та політиці, здаються природженими лідерами, суперменами, надлюдьми. Що дає їм таку силу?
Харизма.
На думку Радислава Гандапаса, це не містичний дар, а явище об'єктивної реальності, яке цілком можна "розщепити" й дослідити. Він ділиться результатами свого дослідження на прикладі видатних особистостей минулого й сучасності, показує, як звичайні на перший погляд люди перетворюються на проводирів і творять історію. Аналізує складники харизми як потужного інструмента влади, психологію, особливості іміджу й комунікацій тощо, а також говорить про харизму організацій і брендів.
Книжка стане у пригоді публічним людям, керівникам і всім, хто цікавиться психологією лідерства.
У цій книжці десять глав — десять «заповідей» професійного оратора. У ній автор торкнувся всіх аспектів публічного виступу, починаючи з того, як побороти страх, як правильно стояти спікеру, і закінчуючи тим, як відповідати на підступні запитання. Книжка стане у пригоді кожному: і топ-менеджеру, і продавцеві, і ведучому корпоративів, і тому, хто просто любить виголошувати тости на сімейних святах.
Рейчел працювала у книгарні, щоб сплачувати навчання в коледжі. Джеймз прийшов як тимчасовий помічник. Аж ось вони вже найліпші друзі, які розуміють і доповнюють одне одного й орендують будинок на двох. Рейчел із першого курсу впадає за доктором Бірном, але вона не тішитиметься одвітним коханням з одруженим чоловіком. Не те щоб принадний викладач опирався перелюбові — він утомився зраджувати себе. То що має робити Рейчел? Закарбувати в пам’яті поцілунок, покладений назавжди прогнати таємниці з життя найкращого друга…
• Лауреатка премії імені Василя Стуса ;
• В кращих традиціях драматичних романів Люко Дашвар;
• Перевидання у новій обкладинці.
У хвилину відчаю він, син парторга колгоспу і циганки, що ходила з табором, вигукне: «Я і сам не знаю, хто я, але не злодій — це точно!». Коли в Афганістані смерть зазирне в очі, жалкуватиме лише, що помре, так і не пізнавши справжнього кохання. А коли виживе і кохання постукає у змучене серце — злякавшись своєї немочі, відштовхне вимріяне почуття. Та чи вдасться побороти любов йому, тепер уже ченцю Варфоломію, що дав обітницю служити Господу і людям?
На Монтаксі комісар-полковник Ібрам Ґонт і його Танітський Перший та Єдиний чекають наказу висуватися у спекотні джунглі та спровадити зі світу прибульця-ельдара. Коли наближається битва, Ґонт особисто йде лавами, підіймаючи своїм людям бойовий дух і нагадуючи найбільші героїчні звитяги та прикрощі, що переслідували Привидів Ґонта від дня заснування на втраченому Таніті. Від дня, коли Ґонт став відомий як Привидотворець.
До цього видання також увійшло оповідання «З життя на руїнах міст», де смертельна засідка на території ворога змушує непокірних Привидів згуртуватися навколо Ґонта і врятувати його життя. А заразом – і власне існування.
Не звикай до речей, до людей, до місць. Тут немає сенсу будувати дім, саджати дерево, народжувати сина. Усі звідкись приїхали, всі кудись урешті-решт поїдуть…
Це могла би бути історія Шпіцбергену як закинутого краю, що хоч де-юре і належить Норвегії, та все ж де-факто не належить нікому, такий собі зал очікування, де люди закохуються, працюють, ходять у бари, та за якийсь час збирають речі і їдуть далі. Це лише зупинка на шляху, не кінцева. Втім Максиму Беспалову вдалося перетворити свій репортаж про тижневу мандрівку на своєрідне освідчення в любові до місця, розташованого так далеко від звичного нам світу.
Максим блукає поселеннями архіпелагу, буквально таки підбираючи розкидані там шматки історії. Ось тут колись жили українські гірняки, які приїздили на заробітки, а вже за рогом — так зване Сховище судного дня, в якому зберігаються зразки насіння на випадок катастроф. Тут усім містом зустрічають сонце після полярної ночі, і водночас тут так самотньо, що турист видається найкращим другом.
Шпіцберген може бути дуже різним. Може дивувати, закохувати та розчаровувати. У цій книжці Максим змалював історію Шпіцбергену — його минуле, сьогодення та, можливо, навіть майбутнє — через історії українців, яких доля звела з цим місцем. Це історія українського Шпіцбергену.
